Про світанкові зітхання:
«Люба! Ось, моя рука!..»
Ну, і теж про їжачка.
Ну, а потім сталось лихо —
Перший бард підкрався стиха,
Вдарив декою гітари,
І убив одним ударом
Того другого барда'.
Як? За що? Така біда!
Кажуть: авторськеє право.
Перший (учень Окуджави)
«Їжачка» привіз на зліт,
Як читав ще «Айболит»
Другий бардик той нещасний,
І пісень про все прекрасне,
Ще, маленький, не писав,
Тож, виходить, прав не мав
На цю тему їжачкову…
Хлопці, щось тут нездорове.
Щось ви, любії барди`,
Заспівали не туди.
Втім, скажу тобі я, Галю,
Як кудись до фестивалю
Потягне тебе душа,
Май з собою «калаша»!
Чисто європейський злочин
Два сексуальні натурали
В Нацбанку гроші вкрали.
Ну, гроші то не кримінальність.
Судили їх за натуральність.
Загадковість
І раптом Гройсман нам сказав:
«Минає криза…»
І посміхнувсь, як Мона Ліза.
Байка про де-які вади двокольорової влади
В одній квітучій у минулому країні
(Для стукачів: не Україні)
При владі рік у рік мінялися бандюги.
Що викликало певну тугу.
Наприклад, бандюги суто кримінальні
Мінялись на бандюг національних,
Патріотичних, автентичних,
Хоч ті та інші були не симпатичні.
Для кримінальних бандюків
Найперше то було бабло.
І щоб було його навалом.
Але ж вони і будували,
І дбали про врожай, і про тепло.
А для бандюг патріотичних
Було це все незвично.
Вони кріпили, перш за все,
Духовності основи,
Не будували принципово,
Займалися народним вихованням,
А в вільний час — держави розкраданням.
А ще той уряд-патріот
Страшенно не любив, коли народ
Жаліється, мовляв, у нас же діти…
Народ повинен був сапати і радіти.
А ляпне хтось не до пуття —
Тому стаття.
Та більш за все патріотичні бандюки
Не полюбляли жарти, натяки, байки.
І навіть пам’ятник зламали байкаря Езопа.
А де знаходилась чудова та країна
(Для стукачів: не Україна)
Як автор, на свою біду,
Я навіть рими не знайду,
Хоч твердо знаю — слово не «Європа».
Стихи про дядю Костю, миллионера-героя
В переулке, возле моста,
Где шумит зелёный сквер,
Проживает дядя Костя,
Наш сосед, миллионер.
У него в кармане деньги,
У него внутри икра.
Это просто загляденье —
Увидать его с утра!
В дом заходят по порядку
Те, кого избрал народ:
«Дядя Костя, дай нам взятку!»
Дядя Костя им даёт.
Входит тётя с «Моторолой»,
Говорит, что вступит в связь.
Дядя Костя даст ей доллар —
Тётя прыгает, смеясь.
Всё, что наш сосед захочет,
Может он купить всегда.
Хочет — партию сорочек,
Хочет — «Партию Труда».
Вот и Биржа сырьевая!
(В деле нужен глаз да глаз)
Дядя Костя продал сваи,
Продал ёлки, продал газ.
У него всё шито-крыто
И присыпано лапшой.
Дядя Костя очень хитрый,
Это очень хорошо!
А когда от дел устанет,
Он стряхнёт усталость с плеч,
И в шикарном ресторане