Судова помилка
В країні Саливонії
Дуже хотіли
Досягти рівня Японії.
Але так виходило,
Що досягали
Тільки рівня Гондурасу.
Ну, і розчаровані народні маси
До слова «Гондурас»
Знайшли неприємну риму.
І повсякчас
(Як на майданах,
Так і за закритими дверима)
Називали тим неприємним словом
Лідера держави.
Тут, звісно, заводилися
Кримінальні справи –
Людей хапали, саджали
На строки, що Європу вражали.
Але судові помилки
З’ясувалися з часом:
Адже лідер тої держави
І, справді, був повним
Підо..асом.
Вірш, написаний під час гри в «LEGО»
Зібрав мій кум так швидко «LEGО»,
Що в мене засвербіло его.
Чому він, Боже, такий вправний,
А в мене руки, наче граблі?
Чому він дума хутко, чітко –
На мене ж і дивитись гидко?
І рішення страшне прийшло в ту мить:
Я хату кумові повинен підпалить.
Яка підступна, виявилось, гра!
Ні, діти, «LEGО» не доводить до добра…
Українська природа
(п'єса на одну дію)
Діючі особи:
міністр охорони природи Лішачук
головний інспектор держлісгоспу Кругляков,
головний інспектор водоймищ Русаленко
депутат від блоку «Патріотичні патріоти» Тягнишкіль
Лішачук:
Вся Європа нехай знає,
Що природа в нас багата,
Ліс-кругляк з рідного краю
Ешелоном відправляти.
Кругляков:
З півночі повітря згубне
Путін, гад, до нас доніс,
Знов посохли всі дерева
Гине український ліс!
Русаленко:
Річки дуже обміліли,
Вже й води в нас дефіцит.
Шахтарі у цьому винні -
Сланців газ…ой, - антрацит!
Тягнишкіль:
Що ж, панове, нам робити?
Де річки, ліси, земля!
Ні тобі жида втопити,
Ні повісить москаля!...
Мовний інспектор
Неначе ляпасом по пиці,
Я від образи ледь оговтавсь –
Якась дівчина у крамниці
Мені сказала: «Да пошёл ты!»
І так, ви знаєте, зухвало,
Закон порушивши і право.
«Як, як, – питаю, – ви сказали?
Чому не мовою держави?»
І бачу, погляд вмить розтанув,
Зробився теплим, не похмурим:
«Ну, що ви гавкаєте, пане?
Ідіть вже геть, старий придурок!»
Відчув я совісті ознаки,
Коли почув знайому фразу.
Але зробив дівчині закид:
«Чого б так не сказать одразу?»
Вгадайте, діти!
Зустрів учора я бандита.
– Ти хто? – питаю.
– Я? Еліта.
Зустрів учора трансвестита.
– Ти хто? – питаю.
– Я? Еліта.
Зустрів учора…
Неумите,
Державним прапором
Обвите,
Волало щось несамовито.
– Ти хто?
– Еліта я, еліта!
Вгадайте, діти,
Що це за країна?
Швиденько! В риму!
Хто сказав «іди на»?
Міф про Венецію
Зустрів Миколу нещодавно
В лісі я.
Ну, сіли поруч,
Випили на пні.
– А що за штука то
Венеціанськая комісія?
Не знаєш, Колю?
Той признався:
– Ні.
І вирішили з кумом
Одностайно ми
(Це плід роботи нашого ума)
Якщо обидва ми
Комісії не знаємо –
Нема її! Та і Венеції нема.