Його очі зупинилися на Бредфордському Звірі. Одягнений у повсякденну безформну спортивну куртку, колоритний і ексцентричний член парламенту від Центрального Бредфорду вже нахилився вперед, вичікуючи,— худорлявий, волосся спадає на очі, руки стиснуті: він чигає на першу-ліпшу нагоду, щоб зірватися на ноги. Опозиційний депутат був вуличним задиракою, який розглядав кожну проблему як шанс повести класову війну проти капіталізму; непримиренності йому додавали шрами, отримані під час виробничої аварії, коли він ще був студентом-стажером: там він позбувся двох пальців на лівій руці. Ревний твердокам'яний республіканець, він спалахував, зачувши питання спадкоємності. А ще він був цілком передбачуваний, отому Уркгарт і наполіг, щоб один з його власних представників, лицар зеленого передмістя, знаменитий своєю селюцькою зовнішністю і задерикуватою вдачею, сидів просто навпроти республіканця. Лицарю доручили під час виголошення заяви «подбати» про Звіра; він мав зробити це на власний розсуд, от тільки розсудливістю не вирізнявся, але він готовий був «повернутися на передову», як сам висловився, бо вже вилікував легку серцеву недугу. Він уже розлючено пожирав очима почесного члена Центрального Бредфорду, який сидів за якихось шість футів від нього.
— Я хочу зробити заяву про заходи щодо подальшої фінансової підтримки його королівської величності на десять років наперед,— провадив Уркгарт. Він зробив паузу, щоб подивитися прямо на Звіра, і поблажливо посміхнувся. Той відповів відчутним гарчанням, від чого посмішка прем'єр-міністра тільки поширшала. Звір уже метався в клітці та гримів пруттям.
— Утримання значне і, я сподіваюся, щедре, а оскільки розрахунок робиться на десятирічний період, мають бути враховані стрибки інфляції. Якщо інфляція виявиться меншою, ніж прогнозувалося, надлишок переноситься...
— А скільки одержить принцеса? — рикнув Звір.
Уркгарт проігнорував і продовжив свої пояснення, але...
— Ну ж бо. Розкажіть нам. Скі'ки ми заплатимо наступного року за Шарлоттини походеньки на Карибах?
— Порядок! Порядок! — заверещала мадам спікер.
— Я лише спитав...
— Заткни пельку, ти, бовдуре! — гаркнув лицар, і цей коментар почули всі без винятку в залі, окрім офіційних стенографів, що занотовували парламентські дебати.
— Продовжуйте, прем'єр-міністре.
Поки Уркгарт довів до кінця своє коротке оголошення, атмосфера розпалилася, температура зростала. Йому доводилося перекрикувати дедалі відчутніший гамір, а лицар продовжував свій двобій у кінці зали. Звір і далі бурмотів під ніс і заслужив підтримку лідера опозиції, який, намагаючись ушпигнути Уркгарта, заходився єлейно вихваляти королівські зусилля з охорони довкілля і його соціальну сприйнятливість.
— Розкажіть це оцьому чортовому сину! — перебив лицар, тицяючи пальцем у Звіра, який нещодавно публічно поставив під сумнів вірність його дружини. У відповідь він отримав брутальний жест з двох ампутованих пальців.
Ліберальний лідер, коли прийшла його черга, був менш прихильний.
— Чи визнає прем'єр-міністр, що хоча ми цілком підтримуємо важливу роботу королівської родини, її фінансові справи не такі вже й безхмарні? Цивільний лист складає тільки малу частку витрат платника податку на утримування королівської родини, якщо взяти до уваги королівські літаки, королівську яхту, королівський поїзд...
— Перегони королівських голубів[35],— докинув Звір.
— ...витрати, які поховані в бюджетах різних державних відомств. Чи не було б краще, відвертіше й чесніше консолідувати всі ці витрати в єдиний бюджет, щоб ми точно знали справжні цифри?
— Ганьба. Шо ви приховуєте?
— Я обурений інсинуацією вельмишановного джентльмена, що нібито не був відвертим і чесним...— почав був Уркгарт.
— Ну то скі'ки ж?
— У цих цифрах немає ніякої таємниці. Королівська родина чудово відпрацьовує ці кошти...