– Вона прийшла до тями хвилин зо п’ять тому, – сказала Стефані, медсестра з відділення реанімації. – Спершу я помітила, що її серцевий ритм пришвидшився, тоді побачила, що вона розплющила очі. Я намагалася заспокоїти її, але вона продовжує вириватися.
Кетрін глянула на монітор і побачила пришвидшене серцебиття, але жодних ознак аритмії.
Дихання пацієнтки теж було швидким та уривчастим і час від часу обривалося протяжними хрипами і викидами мокроти крізь ендотрахіальну трубку.
– Це все через трубку, – пояснила Кетрін. – Вона викликає в неї приступи паніки.
– Може, ввести їй діазепам?
Втрутився Мур, який стояв біля дверей.
– Необхідно, щоб вона була при тямі. Якщо дасте їй транквілізатор, ми не отримаємо відповідей.
– Вона й так не буде з вами говорити. Принаймні доти, поки в її горлі трубка. – Кетрін глянула на Стефані. – Що показували останні аналізи газів крові? Ми можемо проводити екстубацію[43]?
Стефані проглянула свої папери.
– Вони на межі. Рівень кисню в крові – шістдесят п’ять, вуглекислого газу – тридцять два. І це при подачі сорока відсотків кисню.
Кетрін насупилась, їй зовсім не сподобалося почуте. Не менше за поліцію вона хотіла, щоб Ніна була при тямі і могла говорити, однак її стан викликав у Кетрін побоювання. Відчуття трубки в горлі може в будь-кого викликати паніку, але Ніна так відчайдушно виривалася, що вже встигла натерти собі ременями зап’ястя. Та видалення трубки мало свої ризики. Після операції в її легенях назбиралася чимала кількість рідини, і навіть зараз, коли вона вдихала сорок відсотків кисню – а це вдвічі більше, ніж було в палаті, – рівень кисню в її крові тримався на межі. Тому Кетрін і поставила їй трубку. Коли б вона не зробила цього, життя Ніни було б під загрозою. Якщо вона залишить її, Ніна й далі панікуватиме і вириватиметься. Якщо їй введуть транквілізатор, вона не зможе відповісти на запитання Мура.
Кетрін глянула на Стефані.
– Я буду проводити екстубацію.
– Ви впевнені?
– Якщо її стан погіршиться, я знову поставлю трубку. – «Легше сказати, ніж зробити», – прочитала вона в очах Стефані. Після кількох днів із трубкою всередині гортань іноді підпухала, ускладнюючи повторну інтубацію. Єдиним варіантом у таких випадках залишалася невідкладна трахеотомія[44].
Кетрін обійшла ліжко пацієнтки, стала у неї за головою й обережно взяла обома руками її обличчя.
– Ніно, я доктор Корделл. Зараз я витягну трубку. Адже ви хочете саме цього?
У відповідь пацієнтка кивнула, розпачливо і різко.
– Мені потрібно, щоб ви не рухались, добре? Щоб ми не пошкодили ваших голосових зв’язок. – Кетрін підняла голову. – Приготували маску?
Стефані простягнула пластикову кисневу маску.
Кетрін заспокійливо стисла плече Ніни. Відклеїла пластир, який утримував трубку, і випустила повітря з балончика.
– Глибоко вдихніть і видихніть, – сказала Кетрін. Вона бачила, як розширилась грудна клітка, а тоді Ніна видихнула. Тієї миті Кетрін вийняла трубку.
Ніна закашлялась і захрипіла, з гортані вихлюпнувся слиз. Кетрін гладила її волосся і щось лагідно бурмотіла, а Стефані прикріплювала кисневу маску.
– З вами все добре, – заспокоїла Кетрін.
Та лінії на моніторі продовжували стрибати. Ніна не зводила з Кетрін наляканого погляду, ніби та була її рятувальним колом і вона боялась втратити його з поля зору. Дивлячись в очі пацієнтки, Кетрін із тривогою відчула певну схожість. «Два роки тому я була в такій же ситуації. Прокинулась у лікарні Саванни. З одного кошмару потрапила в інший…»
Вона подивилася на ремені, що стримували зап’ястя і щиколотки Ніни, й пригадала, як жахливо вона почувалася зв’язаною. Коли її прив’язав Ендрю Капра.
– Зніміть ремені, – сказала Кетрін.
– Але вона може повиривати всі трубки.
– Я кажу вам зняти їх.
Стефані почервоніла від такого тону. Без жодного слова вона зняла ремені. Вона не розуміла. Ніхто, окрім Кетрін, не міг зрозуміти. Адже навіть через два роки після Саванни вона не могла носити блузки з тісними манжетами. Коли зняли останній ремінь, вона побачила, як губи Ніни заворушилися, беззвучно звертаючись до неї.
«Дякую».
Поступово лінії, що пробігали монітором, заспокоїлися. На фоні цього стабільного ритму дві жінки дивилися одна на одну. Кетрін побачила в очах Ніни частинку себе, а Ніна побачила свою часточку в очах Кетрін. Мовчазна солідарність двох жертв.
44
Трахеотомія – хірургічна операція, що полягає в розтині передньої стінки трахеї з подальшим уведенням у неї спеціальної трубки.