Вони вечеряли на кухні і потягували вино. Її кухня, з білою плиткою і білими меблями, раптово сповнилася яскравих кольорів. Червоне вино, хрусткий зелений салат, блакитні в клітинку серветки. І Мур, що сидів навпроти. Колись він здавався їй безбарвним, як інші нічим не примітні чоловіки, з якими ви минаєтесь на вулиці. Вона побачила його тільки зараз, помітила його теплий рум’янець, павутинки зморщок навколо очей. Усі ті милі недоліки обличчя, якого торкнулися радість і смуток.
«У нас попереду ціла ніч», – подумала Кетрін, і думка про те, що чекає на неї, викликала усмішку. Вона підвелася і простягнула йому руку.
Доктор Цукер зупинив запис сеансу гіпнозу доктора Полочека і повернувся до Мура і Маркетта.
– Це можуть бути хибні спогади. Корделл вигадала другий голос, якого насправді не було. Бачте, у цьому й полягає проблема гіпнозу. Спогади – дуже непостійна річ. Їх можна змінити, переписати, підлаштовуючи під певні очікування. Вона пішла на сеанс, вірячи, що Капра мав спільника. Вуаля, ось вам і спогад! Другий голос. Другий чоловік у будинку. – Цукер похитав головою. – Це не достовірна інформація.
– Але теорію про другого убивцю підтверджують не тільки її спогади, – сказав Мур. – Хірург надіслав їй пасма волосся, які він міг відрізати тільки в Саванні.
– Вона каже, що волосся їй відрізали у Саванні, – зауважив Маркетт.
– Ви теж їй не вірите?
– Лейтенант зробив слушне зауваження, – сказав Цукер. – Ми маємо справу з емоційно вразливою жінкою. Навіть враховуючи те, що після нападу минуло два роки, ми не можемо бути цілком упевнені, що у неї стабільна психіка.
– Вона працює хірургом.
– Так, і на робочому місці проявляє себе бездоганно. Але вона травмована. І ви це знаєте. Той напад залишив глибокий слід у її житті.
Мур замовк, пригадуючи той день, коли він уперше зустрів Кетрін. Якими точними і впевненими були її рухи. Зовсім не схожа на ту безтурботну дівчинку, яка з’явилася під час сеансу гіпнозу, на молоду Кетрін, що засмагала на сонці біля озера поряд з будиночком дідуся і бабусі. А минулої ночі та щаслива молода Кетрін знову ожила в його обіймах. Вона весь цей час була там, ув’язнена всередині товстої шкаралущі, і чекала, поки її визволять.
– То що нам дав цей сеанс гіпнозу? – запитав Маркетт.
– Я не кажу, що вона не вірить у це, – відказав Цукер. – Що вона не пам’ятає тих деталей, про які розповіла. Але знаєте, це те саме, що сказати дитині, ніби на задньому дворі є слон. За якийсь час дитина настільки повірить у це, що зможе описати його хобот, соломинки на спині і зламаний бивень. Спогад стає реальністю. Навіть якщо такого ніколи не було.
– Ми не можемо зовсім відкидати її спогади, – заперечив Мур. – Ви можете не вірити, що вони достовірні, але саме Корделл є об’єктом цікавості нашого убивці. Те, що розпочав Капра – переслідування, убивства, – нічого не припинилося. Тепер це продовжується тут.
– Імітатор? – озвався Маркетт.
– Або партнер, – сказав Мур. – Такі випадки уже бували.
Цукер кивнув.
– Партнерство убивць не таке вже й рідкісне явище. Ми думаємо, що серійні убивці – це вовки-одинаки, але майже чверть серійних убивств здійснили партнери. Партнер був у Генрі Лі Лукаса[49] і в Кеннета Б’янкі[50]. Це спрощувало їхню роботу. Викрадення, утримання жертв. Спільне полювання завжди мало більший успіх.
– Вовки полюють разом, – сказав Мур. – Можливо, у Капри теж був партнер.
Маркет узяв пульт дистанційного керування, відмотав запис назад і натиснув кнопку відтворення. На екрані з’явилася Кетрін, вона сиділа із заплющеними очима, її руки повисли вздовж тіла.
«Хто сказав ці слова, Кетрін? Хто сказав: „Тепер моя черга, Капра“?»
«Я не знаю. Я не знаю цього голосу».
Маркет зупинив запис, і обличчя Кетрін застигло на екрані. Він глянув на Мура.
– Минуло вже два роки після того нападу в Саванні. Якщо Хірург був партнером Капри, то чому він чекав так довго, щоб нагадати їй про себе? Чому це відбувається саме зараз?
Мур кивнув.
– Мене теж це здивувало. Але, здається, я знаю відповідь. – Він відкрив папку, яку приніс зі собою, і вийняв звідти вирізку з газети «Бостон Ґлоуб». – Ця стаття вийшла за сімнадцять днів до убивства Елени Ортіз. Тут написано про бостонських жінок-хірургів. Третину статті присвячено Корделл. Її успіхам. Її досягненням. До того ж є її кольорова фотографія. – Він передав вирізку Цукеру.
49
Генрі Лі Лукас – найвідоміший американський серійний убивця, людожер. На його рахунку щонайменше 11 доведених слідством убивств, а також більше 300 не доведених.
50
Кеннет Б’янкі разом з двоюрідним братом Анджело Буоно, відомі як «Душителі з пагорбів», були відповідальні за викрадення, зґвалтування, тортури і вбивства жінок у 1977–1979 роках.