Выбрать главу

Ґодфрі прогулювався попід ручку з Юніс, усмішкою вітаючи всіх, кого вони зустрічали. Бейбі Джейн бігла попереду. Коли вона зупинилася попісяти, Ґодфрі похитав головою.

— Краще б цей собака навчився підіймати ногу. А то, того й гляди, почне носити бузкове і виспівувати в музичних шоу.

Вони зупинилися біля дерев’яної лави навпроти ставка з декоративною рибою, присіли. Бейбі Джейн підбігла до води, захоплена спалахами срібла й золота — це збиралися дзеркальні коропи, сподіваючись на частування.

— Навіть не думай, — попередила Юніс. — Це тобі не суші.

Коли Ґрейс і Бомбардир наздогнали їх, Ґодфрі розповідав Юніс про інших мешканців.

— У нас є Мік Джаґґер, Пітер Устінов, Гарольд Уїлсон, Анжела Ріппон, Елвіс Преслі, Ґугі Уїзерс[57] і місіс Джонсон, у якої була пральня на Стенлі-стрит. І ти ніколи не здогадаєшся, з ким прокинешся наступного ранку.

Юніс захоплено кивала. Ґодфрі замовкнув на мить і потім сумно похитав головою.

— Я теж не згадаю, хто був сьогодні зі мною. От хвилину тому пам’ятав, а зараз уже забув.

— Ти казав мені, Маріанна Феїсфул, — сказала Ґрейс, намагаючись допомогти. Ґодфрі голосно зареготав.

— Тепер, здається, я згадав, — промовив він, підморгнувши Бомбардиру. — До речі, ти вже взяв мою ставку?

Перед тим як Бомбардир устиг відповісти, Юніс показала йому на віддалену постать, яка привертала увагу величезними окулярами і запаморочливими підборами, постать дибала до них.

— О Боже! — застогнав Бомбардир. — Чого ще вона хоче?

Минув якийсь час, поки Порші вдалося перейти через газон, і Юніс спостерігала за її непевною ходою зі мстивим задоволенням. Бейбі Джейн без перешкоди стрибнула Ґодфрі на коліна і там почала насторожено гарчати. Ґодфрі розглядав Поршу з цікавістю, але геть не впізнаючи її.

— Привіт, мамо! Привіт, тату! — без особливого ентузіазму привіталася Порша. Ґодфрі обернувся, щоб глянути, до кого вона говорить.

— Поршо, — обережно почав Бомбардир, — він не завжди пам’ятає…

Перш аніж він закінчив фразу, Порша гепнулася на лаву біля Ґодфрі і спробувала взяти його за руку. Бейбі Джейн загарчала, попереджуючи про свої наміри, а Порша схопилася на ноги.

— О Боже! Тільки не цей огидний пес!

Ґодфрі пригорнув Бейбі Джейн:

— Не говоріть про мого собаку так, молодичко. Хто ви взагалі? Ідіть собі й дайте нам спокій!

Порша стала червоно-синьою. Вона їхала двадцять миль з Лондона, пристебнувши пасок безпеки, тричі заблукала по дорозі. А ще сумувала за магазином «дизайнерських сумок і ременів» від Шарлотти.

— Не дуркуй, тату. Ти прекрасно знаєш, що я твоя донька. Справді, я не бігаю сюди кожні п’ять хвилин підлизуватися до тебе, як твій дорогоцінний синочок і оця жалюгідна, по вуха закохана в нього лярва. Однак ти прекрасно знаєш, хто я! — нарешті вичавила вона з себе.

Ґодфрі не рухався.

— Молодице, — сказав він, удивляючись в її багряне обличчя, — ви, напевно, перегрілися на сонці й зовсім схибнулися. Моя дочка ніколи б не говорила таких слів і ніколи б так жахливо не поводилася. А цей чоловік — мій букмекер.

— А вона тоді хто? — вишкірилася Порша, вказуючи на Юніс.

Ґодфрі усміхнувся:

— Це Маріанна Феїсфул.

Ґрейс умовила Поршу зайти з нею до будинку, щоб чогось випити. Ґодфрі, Бомбардир, Юніс і Бейбі Джейн і далі прогулювалися по саду. Під однією яблунею було накрито маленький стіл, і елегантна літня пані чаювала з молодою жінкою, вони їли лимонний пиріг.

— Мій улюблений, — оголосила дівчина, коли вони привіталися, проходячи повз. — Хочете?

Вона вказала на підставку для пирога. Бомбардир і Юніс відмовились, а Ґодфрі взяв шматочок. Бейбі Джейн поводилася підкреслено мляво. Літня леді всміхнулася та сказала своїй гості: «Елізо, мені здається, ти про когось забула». Бейбі Джейн отримала два шматочки пирога.

Повернувшись до будинку, вони застали Ґрейс саму.

— Де Порша? — запитав Бомбардир.

— Їде назад до Лондона, очевидно, люта й обурена, — відповіла Ґрейс. — Я намагалася поговорити з нею, але…

Вона сумно знизала плечима.

— Не розумію, як вона може так поводитися, — сказав Бомбардир.

Ґрейс подивилася туди, де Ґодфрі розмовляв з Юніс, щоб бути певною, що вони їх не почують.

— Думаю, я можу пояснити. — Ґрейс узяла руку Бомбардира і підвела його до софи. — Пам’ятаю, малою Порша завжди була татовою донькою, — зітхнула вона, згадуючи свою маленьку донечку з щербатою усмішкою і нерівними кісками.

вернуться

57

Сер Майкл Філіпп Джаґґер (народ. 1943 р.) — британський рок-музикант, вокаліст гурту «Rolling Stones», актор, продюсер. Сер Пітер Александер Устінов (1921–2004) — британський актор театру й кіно, сценарист, кінорежисер, письменник. Джеймс Гарольд Уїлсон (1916–1995) — один з найвидатніших діячів Великої Британії XX ст., політик-лейборист. Анжела Ріппон (народ. 1944 р.) — відома британська журналістка й письменниця. Елвіс Преслі (1935–1977) — король рок-н-ролу, американський співак та актор. Ґуґі Уїзерс (1915–2011) — британська акторка театру й телебачення. (Прим. ред.)