…а потім прокидався, хапаючи ротом повітря. Серце вигупувало, мов скажене. Воно безнастанно калатало, а в горлі застрягав німий крик.
У п’ятницю, 6 серпня, видався такий завантажений день, що у Трейвіса не було часу перейматися лиховісною долею. З самого ранку він зателефонував до церкви у Лас-Вегасі і, скориставшись своєю карткою «Амерікен експрес», забронював весільну церемонію на середу, 11 серпня, об одинадцятій годині. У романтичній лихоманці Трейвіс сказав організатору, що йому потрібні двісті червоних троянд, двісті білих гвоздик і хороший органіст (а не кляті записи), який виконуватиме традиційну музику, багато свічок на вівтарі, щоб обійтися без різкого електричного світла, пляшка «Дом Периньйон»[57] на завершення церемонії та першокласний фотограф, який зафіксує вінчання. Узгодивши всі деталі, Трейвіс зателефонував у готель сімейного типу «Циркус» у Лас-Вегасі, що славився своїми кемпінгами для автотуристів, і забронював місце, починаючи з вечора неділі 8 серпня. Зателефонувавши в інший кемпінг у Барстоу, він забронював місце на ніч суботи, де вони зупиняться на півдорозі до Лас-Вегаса. Потім пішов у ювелірний магазин, де, оглянувши весь асортимент, вибрав дві обручки: одну з великим діамантом на три карати без дефектів, а іншу — з каменями на дванадцять каратів. Заховавши обручки під сидіння, Трейвіс прихопив Ейнштейна, відтак поїхав по Нору і, забравши її, відвіз на зустріч з її юристом Гаррісоном Ділвортом.
— Ви одружуєтесь? Це ж чудово! — вигукнув Гаррісон, потискаючи Трейвісу руку. Він поцілував Нору в щоку, і здавалося, що він щиро радий за них.
— Я спробував трохи про вас довідатися, Трейвісе.
— Справді? — здивувався Трейвіс.
— Заради Нори.
Почувши ці слова адвоката, Нора зашарілася і почала було протестувати, але Трейвісу сподобалося, що Гаррісон так піклується про її щастя.
Змірявши Трейвіса поглядом, сивоголовий адвокат промовив:
— Я дізнався, що у вас був досить успішний бізнес із нерухомості, поки ви його не продали.
— Був, — скромно погодився Трейвіс, почуваючись так, наче говорить з батьком Нори, і намагаючись справити на нього сильне враження.
— Дуже добре, — промовив Гаррісон. — Також я чув, що ви досить грамотно вклали капітал.
— Я не банкрут, — погодився Трейвіс.
Гаррісон із посмішкою продовжував:
— Також я дізнався, що ви хороший і надійний чоловік, ще й напрочуд добрий.
Тепер уже Трейвіс зашарівся і знизав плечима.
Гаррісон звернувся до Нори:
— Люба, я за вас такий радий, що й передати не можу.
— Дякую. — І Нора подарувала Трейвісу такий люблячий і сонцесяйний погляд, що він уперше за цілий день захотів постукати по дереву.
Оскільки їхній медовий місяць повинен був тривати принаймні тиждень чи днів з десять, Нора не хотіла поспіхом повертатися у Санта-Барбару на випадок, якщо її агент з нерухомості знайде покупця на будинок Вайолет Дейвон, тому вона попросила Ділворта скласти довіреність, яка давала йому право узгоджувати всі нюанси, зокрема й продаж будинку від імені Нори за її відсутності. Це зайняло трохи менше півгодини, відтак довіреність була підписана й засвідчена. Після ще однієї привітальної тиради і побажань молодята поїхали купувати трейлер.
Вони вирішили взяти з собою Ейнштейна не лише на весілля у Вегасі, а й у весільну подорож. Там, куди вони їхали, було важко знайти хороший і чистий мотель, у який дозволяли брати собак, тому їм конче було потрібне помешкання на колесах. Окрім того, ні Трейвіс, ні Нора не змогли б кохатися в одному номері з ретривером.
— Це те ж саме, коли б у кімнаті була стороння людина, — сказала Нора, зашарівшись, і її щоки зарум’янились, як маків цвіт. У мотелі довелося би знімати два номери: один для себе, а інший — для ретривера, і це б виглядало дуже дивно.
О четвертій годині вони знайшли, що хотіли: сріблястий «ейрстрім» середніх розмірів округлої форми. Там були міні-кухня, їдальня, спальня і ванна. Перед сном вони зможуть залишити Ейнштейна надворі, зачинивши за собою двері у спальні. Оскільки в пікапі Трейвіса на задньому бампері було надійне кріплення для трейлерів, то вони зможуть забрати його одразу ж після купівлі.