Якби в нього було досить часу й мотивації, він зміг би зламати будь-яку систему захисту комп’ютера і поцупити будь-яку, навіть найконфіденційнішу інформацію будь-якої корпорації чи урядового органу. Якщо потрібно було запустити масштабну аферу з кредитними картками на мільйонні суми і перевести кошти на інші рахунки «Амерікен експрес»[36], то Джонні міг дібрати годящі прізвища та кредитні історії з реєстру TRW[37] та відповідні номери карток із банків даних «Амерікен експрес» — і справу зроблено. Якщо якийсь дон перебував під слідством і його повинні були доправити до суду, де йому загрожував значний термін ув’язнення, а один із його дружків, котрий перейшов на бік обвинувачення, згоджувався свідчити на нього, Джонні міг зламати найзахищеніші банки даних Міністерства юстиції, встановити особу виказувача у Федеральній програмі захисту свідків і сказати, куди направити кілера. Джонні з гордістю величав себе «Силіконовим чародієм», хоча всі, як і раніше, прозивали його «Електриком».
Як хакер мафії він був таким цінним для всіх сімей країни, що вони навіть не заперечували, коли він переїхав у відносно тиху затоку під назвою Сан-Клементе, де міг безтурботно жити-поживати на узбережжі, одночасно працюючи на мафію. Джонні стверджував, що у добу мікрочіпів світ перетворився на маленьке місто: ти можеш сидіти собі у Сан-Клементе чи Ошкоші, а обчищати кишені у Нью-Йорку.
Джонні опустився у чорне шкіряне крісло з високою спинкою і на гумових коліщатках, щоб швидко переміщатися від комп’ютера до комп’ютера.
— Отже, чим тобі може допомогти Силіконовий чародій, Вінсе?
— Ти можеш зламати поліцейські комп’ютери?
— Легко!
— Мені потрібно знати, чи відкривали у якомусь окружному відділку справу про дуже дивні вбивства.
— Хто жертви?
— Не знаю. Я просто шукаю інформацію про дивні вбивства.
— В чому «дивні»?
— Я точно не знаю. Можливо… комусь розірвали горло, когось роздерли на шматки або пожували і розтягнули всі нутрощі, наче після нападу тварини.
Джонні здивовано подивився на Вінса.
— Дійсно, досить дивно. Це все можна прочитати в газетах.
— Не факт, — заперечив Вінс, згадавши гвардію агентів нацбезпеки, які старанно приховують усі подробиці про проект «Франциск» від журналістів, як і небезпечну втечу з лабораторії Банодайн у вівторок. — У новинах могли передавати про вбивство, але, найімовірніше, поліція уникатиме кривавих подробиць, щоб це виглядало як звичайні вбивства. Тому з газет я не дізнаюся, чи це ті жертви, що мене цікавлять.
— Добре. Буде зроблено.
— Заразом порийся у файлах окружної служби з контролю за бездомними тваринами. Можливо, у них є дані про незвичайні напади койотів, кугуарів чи інших хижаків не лише на людей, а й на худобу — ну на всіляких там корів, овець. Може, навіть у якомусь кварталі, найімовірніше, у східній його частині, десь зникло багато домашніх улюбленців чи їх пошматували якісь дикі тварини. Якщо знайдеш щось схоже, повідом мені.
Джонні вишкірився і запитав:
— Ти шукаєш вовкулаку?
Це був жарт, і він не чекав на відповідь Вінса. Джонні не запитав, навіщо йому ця інформація, та й не збирався цього робити, оскільки в його бізнесі не прийнято пхати свого носа, куди не слід. Звичайно, Джонні повинно бути цікаво, але Вінс знав, що Електрик ніколи не проявить цієї зацікавленості. Вінса непокоїла його гримаса, а не питання. Зелене світло моніторів відображалося в очах Джонні, на його вологих зубах і ледь відсвічувало на кучерявому волоссі кольору міді. Він і так був потворний, а страхітливе сяйво робило його схожим на зомбі з фільму Ромеро[38].
— І ще одне, — зауважив Вінс. — Мені потрібно знати, чи проводить якийсь поліцейський відділок таємні розшуки золотистого ретривера.
— Пса?
— Так.
— Копи зазвичай не шукають загублених псів.
— Знаю, — сказав Вінс.
— У цього пса є ім’я?
— Немає.
— Перевірю. Щось іще?
— Все. Коли буде готово?
— Завтра зранку зателефоную.
Вінс кивнув.
— Залежно від того, що ти знайдеш, можливо, я попрошу тебе слідкувати за цим і надалі.
— Це мені раз плюнути, — промовив Джонні, крутнувшись у чорному шкіряному кріслі і з усмішечкою зістрибуючи на підлогу. — А зараз я хочу трахнути Саманту. Гей, не бажаєш приєднатися? Уяви, як два жеребці на кшталт нас із тобою борюкаються з нею. Та ми її розчавимо, і вона благатиме нас про пощаду. Як тобі?
36
Компанія, яка займається випуском кредитних і платіжних карток, а також дорожніх чеків.
37
Американська корпорація, що працює у різних сферах, в тому числі має бюро кредитних історій.