звільняючи надалі українську культуру від необхідности "тримати самооборону".
Для естетики Конвіцького, як і цілої польської літератури (звісно, крім
колаборантської), така дистанція була іманентна — "Малим Апокаліпсисом" він її
лишень оприявнив. Андрухович заакцентував саме це оприявнення, довівши його до
естетики огидного. В даному разі ніяк не оцінюючи культурної вартости саме
такого, а не інакшого рішення, зазначимо, задля справедливости, що якогось
альтернативного йому наша література в цьому питанні так і не знайшла.
Чи означає це, мовлячи знову ж метафорично, що без польської "підказки"
український поет — назвімо його Отто фон Ф. — так і не виїхав би з Москви, цього
"найбільшого в світі українського міста", де "кожен десятий має прізвище на
-енко" і де Україна віками перетравлювалась на не-Україну? Питання лишається
відкритим — принаймні доти, доки той Отто не прибуде до рідного міста (саме до
міста, а не до оплаканих його фотознімків, зроблених півстоліття тому!).
Незаперечнo тільки, що поїзд, у який він ускочив на Київському вокзалі, колись
давно був "поїздом із Варшави".
Нині, коли дві споріднені слов'янські культури вперше в новітню добу опинилися в
ситуації паритетного діалогу, кажучи по-польськи, "we dwoje": де кожен для
іншого має виступати не засобом, а ціллю, і взаємна "почутість" чи "непочутість"
визначатиметься вже єдино доброю волею сторін, — перегорнута сторінка спільної
своєю підневільністю історії, виявляється, також потребує перепрочитання.
Діалектика рецепцій і впливів складна, нелінійна, і якщо польські сімдесяті
могли відлунити в українських дев'яностих, то хто візьметься прогнозувати, як
годні відлунити українські дев'яності, скажімо, в польських двотисячних? Єдиною
доконечною передумовою тут є взаємна знайомість — найголовніша культурна
перспектива, на яку наразі можемо сподіватись.
------------------------------------------------------------
1. Див.: Грабович Г. Польсько-українські літературні взаємини: питання
культурної перспективи // До історії української літератури: Дослідження, есе,
полеміка. — К.: Основи, 1997. — С.165.
2. Konwicki T. Wschody i zachody księzyca. - Warszawa: Oficyna Wydawnicza,
1990. - S. 189-190.
3. Докладніше про це див.: Fanon F. The Wretched on the Earth. — Grove Press,
Inc., New York, 1968. — pp. 148-205.
4. Brodsky J. The Child of Civilization // Less than One: Selected Essays. —
New York: Farrar Straus Giroux, 1985. — p. 139.