Долаючи нудоту, він піднімає розтерзаний труп і скидає слідом за мертвим ворогом. Та сама давня нудота, яку він завжди відчував, коли ковалиха, зарізавши курку, скубла її над відерцем з окропом. Птаха без жодного звуку пропадає у темряві. А коли переможець нарешті заскакує на коня до мовчазного батька, на полі битви залишаються тільки пушинки, пір'я і плутаний слід змішаної крові людини і птаха, який уривається на краю провалля, висихаючий знак на шляху до безодні.
— Що вони там унизу святкують? Що це в них за свято таке? — знову спитав Берінг — у порожнечу. Лілі, легко вдаривши мула п'ятами, знову була далеко попереду.
Така далека і невловна всю дорогу їхала вона з карстового поля до вогнів Бранду, і часом лише звуки радіоперешкод були йому дороговказом у лабіринті стелюха, скель і кривих, скорчених сосон, а далі просто поміж темряви. Згубивши Лілі з овиду, він завмирав і прислухався до нетрів. І тоді принесені вітром уривки шлягерів, рекламних сюжетів та останніх новин вказували йому шлях. За короткими інтервалами між випусками новин і збудженим тоном дикторів він вирішив, що новина, яка завдяки коротко- та середньохвильовим радіостанціям вривалася до самої тиші Кам'яного Моря, має бути сенсацією чи катастрофою. Двічі він намагався наздогнати Лілі, наблизитися до цих збуджених голосів. Проте Лілі тримала дистанцію.
Japan… victory in the Pacific… theater of war on Honshu island… impenetrable cloud of dust hides Nagoya after single bomb strikes… nuclear warhead… flash is seen hundred and seventy miles away from Nagoya… Japanese emperor aboard the battleship USS Missouri… unconditional surrender… smoke seethes fourty thousand feet…[2]
Нагоя. Хонсю. Війна в Японії… На такій відстані Берінг радше вгадував зміст новин, ніж розумів, але і вгадував не дуже-то й багато: йшлося, схоже, знову про ту азіатську війну, жахіття якої разом з картинами інших воєн та боїв мигтіли на телеекранах моорського та гаазького секретаріатів, ще з його шкільних років. Телевізор у розграбованій бібліотеці вілли «Флора», що так часто освітлював сплячих собак, цілими годинами передавав у ніч воєнні картини. Війна в джунглях. Війна в горах. Війна в бамбуковому лісі та війна у пакових льодах. Війна в пустелі. Забуті війни. Війна в Японії; одна з багатьох: усі ці повідомлення з фронту завжди закінчувалися нагадуваннями про блага Оранієнбурзького миру, яких переможені сподобилися завдяки доброті та мудрості Ліндона Портера Стелламура. Ні, такі звістки та заяви в Моорі нікого вже не обходили. Чому ж Лілі вже котру годину поспіль слухає ці армійські теревені?
… harnessing of the basic power of the universe… atomic bomb… plarrte die Stimme… the force from which the sun draws its powers has been loosed against those who brought war to the Far East… surrender… unconditional surrender…[3]
Але Берінг і в третьому мирному десятиріччі мало що розумів мовою переможців, не більш ніж декілька команд і уривків пісень армійських ансамблів, тож їхав собі у повній ейфорії під вогняними букетами феєрверку назустріч яскраво освітленому, променистому Брандові і зовсім не знав, що в ті дні, коли він мандрував Кам'яним Морем, на острові, що зветься Хонсю, загинув цілий світ.
Нагоя. Сам на сам із жахом, який означало в останніх новинах це ім'я, Лілі далеко випереджала своїх супутників: кожному тайфунові своє ім'я, захлинався транзисторний голос, Нагоя стане віднині іменем найбільшого вогненного урагану в усій історії воєн. Японський імператор покинув палац і в супроводі своїх розбитих генералів прибув на облавок американського лінкора «Міссурі». Там він довго і мовчки вклонявся, а потім підписав безумовну капітуляцію. Понад двадцять років війни — і безумовна капітуляція!
Поки мул йшов риссю до перших будинків Бранду сталевим мостом, що був яскраво освітлений високими ліхтарями, радіосигнал став таким чистим, що Лілі зменшила гучність. Поміж повідомленнями про японську капітуляцію та уривками з гавкітливих промов армійські радіостанції передавали не лише марші та гімни, але частіше за все, уже багато годин поспіль, найновіший шлягер: Lay that pistol down, babe, lay that pistol down…
2
Японія… перемога на Тихому океані… театр воєнних дій на острові Хонсю… непроглядна хмара пилу приховує Нагою після вибуху однієї-єдиної бомби… ядерна боєголовка… спалах було видно на відстані ста сімдесяти миль від Нагої… На облавку американського лінкору «Міссурі» японський імператор… безумовну капітуляцію… стовпи диму досягли висоти сорока тисяч футів…
3
…використовуючи природну силу Всесвіту., атомна бомба… сила, з якої сонце черпає свою потужність, випущена на свободу проти тих, хто приніс війну на Далекий Схід… капітуляція… безумовна капітуляція…