Госс нічого не сказав уголос. Його раптом охопив неспокій, спонукуючи йти. Він ледве змусив себе довести розмову до кінця, потім попрощався з родиною професора. Майнк провів його до хвіртки.
Госс від'їхав уже в обід. До наради у Лауренцена залишалось мало часу. Іти в якийсь ресторан не хотілося, і він вирішив перебути без обіду.
У Трептов-парку зупинив машину. Тут було майже безлюдно, це якраз те, що йому треба. Він пройшов по алеях, зупинився на березі Шпре. Неспокій його поволі розвіявся. Розстріляли й поховали. Суперечність? Принаймні незвично. А хіба вся ця операція не була незвичною? Раптом він збагнув, що рішення полягало саме в цьому, воно мало бути саме тут: у незвичному початку, який вимагав такого ж незвичного кінця.
Повертаючись до автостоянки, капітан Госс вірив, що знайшов пояснення. Розстріляно й поховано — тут не було ніякої суперечності, одне логічно доповнювало друге.
8
— Що значить — розстріляний? — спитав майор Лауренцен. — Розстріляний — може означати: страчений, підступно закатований, загинув у бою. Зрештою, тоді ж була війна.
Доктор Зенфтман, який відповідав за медичну експертизу, кивнув.
— Не можу напевно виключити жодну з названих вами трьох можливих версій. Ось деякий фактичний матеріал. На основі цього матеріалу ми мусимо зробити належні висновки. Експертиза встановила, що чоловік був убитий щонайменше двома пострілами. Обстежуючи пошкоджені кістки, ми визначили, які були використані патрони, і встановили таким чином, з якої зброї стріляли. Стріляли з автомата, що був на озброєнні вермахту, з-відстані приблизно в три метри. Одна куля, очевидно, пошкодила легені, друга влучила в таз. Чи вони стали причиною смерті — не можна дати однозначної відповіді. Вид зброї, автомат, дає підстави допустити, що було зроблено більше, ніж два постріли, але матеріальні докази у нас лише про два. Інших поранень, наприклад, осколками гранати, не виявлено. Нема переломів кісток чи якихось інших ознак катування. Але це аж ніяк не означає — і я наголошую на цьому, — що чоловік не був поранений. Різані рани чи опіки, взагалі пошкодження м'яких частин тіла цілком можливі. Чоловік міг захищатися, не виключено, що могла навіть виникнути бійка, але все це — ненадійний матеріал для експертизи.
Таким був доктор Зенфтман, таким його й знали товариші. Сміливий у своїй професійній діяльності, обережний зі словами. «Це я знаю, а про це здогадуюсь», — на таких засадах базувались усі його висновки.
Майор Лауренцен знав це.
— Отже, будемо йти за фактами. В чоловіка стріляли з автомата. Але одне питання залишається відкритим. Ви не можете сказати, докторе Зенфтман, як стояв чоловік, коли в нього стріляли?
— Дещо можу. З цього приводу я мав розмову з капітаном Андерсом з відділу балістики. За кутом падіння кулі можна приблизно вирахувати траєкторію. Капітан дійшов висновку, що чоловік, очевидно, стояв прямо. Жертва і убивця стояли супроти один одного.
— За три метри.
— Так, не більше. Такий висновок можна зробити, зважаючи на пошкодження кісток.
Майор Лауренцен узяв теку й розкрив її.
— Потім я вам дам прочитати висновки наших хіміків. На основі решток металу, тканини й ще якихось залишків вони дійшли висновку, що на чоловікові не було ні уніформи, ні савана, очевидно, він був у цивільному одязі. Це щось нам дає?
Доктор Зенфтман знизав плечима — це вже не в його компетенції. Госс теж не сказав нічого, хоча повідомлення Лауренцена повністю збігалося з його висновками. Але він хотів ще зачекати. Старший лейтенант Гайнсен сказав нарешті:
— Принаймні зменшиться коло осіб, до яких міг належати покійний. Давайте поміркуємо так: дезертирів вішали, антифашисти потрапляли на гільйотину, військовополоненим стріляли в потилицю, не кажучи вже про газові камери. Смерть від автоматної черги могла свідчити про участь у бою, безпосередньо на фронті, тобто про те, що ми називаємо «загинув». Але оскільки чоловік був у цивільному, то це припущення, мабуть, відпадає.
— І ще дещо відпадає, — додав Томас Кушель. — Чоловіка розстріляли не за вироком військового суду.
— Авжеж, до того ж такі вироки виконувалися зазвичай військовими.
— Але іноді екзекуції проводили й люди в цивільному. Я знаю такі випадки, товаришу Гайнсен.