– Так виглядає?! – перепитала я підвищеним тоном.
– Підлоги запилені, – відповів Кайл, зосереджено оглядаючи ножі перед собою. – Аби позбутися слідів крові, підлогу довелося б ретельно відмивати. З відбілювачем.
Я втупилася йому в потилицю. Минулого разу, оглядаючи будинок, вони шукали підтвердження, що Джеймса Фінлі вбили тут, а я й гадки не мала. Тоді вони знайшли каністру під ґанком, усередині був відбілювач, видно, сподівалися виявити ще щось. Ниточки крутилися навколо мене, а я відстала занадто далеко. Раптом у мене виникло бажання зупинити обшук. Розірвати підписаний бланк. Але не хотілося влаштовувати сцену, не хотілося, щоб вони подумали, буцімто мені є що приховувати.
Натомість я вирішила зосередитися на фактах. Джеймс Фінлі загинув не в машині. Його тіло туди поклали. Посадили в авто Еммі, загнали в озеро, де він пробув хтозна як довго.
Невже вони припускали, що він тут, на моїй підлозі, стікав кров’ю, а Еммі стояла поряд? Невже припускали, що це був неконтрольований порив пристрасті? Або самооборона? Аби спростувати їхню версію, потрібно було дізнатися, що саме вони підозрюють.
– Ви вже знайшли його машину? – запитала я.
Я пам’ятала Джима всередині, вкриту іржею бежеву фарбу, запах, який я б відчула, лише побачивши, як він прикурює цигарку.
– Вона зникла, – сказав Кайл. – Джеймс Фінлі, так виглядає, жив у мотелі з травня. Працював там в адміністрації й дуже не перепрацьовував за ті гроші. Чесно кажучи, його зникнення нікого не здивувало, – додав Кайл. – Авто теж ніхто не бачив. Подумали, що просто поїхав геть.
Тимчасовий постоялець живе і працює в мотелі. Такі на одному місці довго не затримуються.
Отже, машина Джеймса Фінлі теж відсутня. Зникла. Якщо, за їхньою версією, це зробила Еммі, то в неї була перевага – тиждень, щонайменше. Вони хотіли з’ясувати, хто вона, щоб знати, куди Еммі могла втекти.
– Еммі праворука? – запитав Іґан, і я на якусь хвилину замислилася.
Згадувала, як вона тримала пляшку горілки, запилену склянку. Як цілилася в мішень дротиком, примруживши одне око.
– Ніби так. А це має значення для слідства?
– Джеймса Фінлі атакували ззаду, праворукий нападник, оборонних поранень на тілі не виявлено.
Неочікуваний напад. Хтось непомітно підкрався до нього ззаду, з ножем у руці, і блискавично приставив зазублене лезо до шиї. Джим не встиг зорієнтуватися. Отже, самооборони не було.
Вони продовжили пошуки доказів, перемістившись до спалень, до моєї також.
– Стривайте! – вигукнула я.
– Я попереджав, Ліє, – ледь чутно прокоментував Кайл.
Він подивився на мене промовисто, ніби хотів сказати: «Будь ласка, Ліє. Будь ласка, не роби цього. Просто змирися». Так, ніби я не помітила, що половина речей тут мої, і детективи їх не розмежовують.
Я вп’ялася нігтями собі в долоні, мені несамовито хотілося кричати, роздерти горло застряглим у легенях криком. Але натомість я подумки уявила іншу себе, яка стоїть у коридорі поруч, розтуляє рота й нестримно волає. І відчула, як щось усередині ненадовго вгамувалося.
Перейшла з Доджем та Іґаном до передпокою. Додж підняв гнома, зазирнув під нього і, грюкнувши, поставив назад, ще й не по центру. У мене аж пальці свербіли поправити фігурку, пересунути на місце.
Я придушила в собі той порив і вийшла на ґанок подихати свіжим повітрям, трохи прочистити голову. Але побачила людей на краю дороги.
Вони з цікавістю розглядали поліційні машини, спостерігаючи на віддалі за обшуком. Частина з них, вочевидь, прийшла сюди через ліс. Інші – приїхали на своїх авто й запаркували поруч.
Хтось дізнався про обшук, розповів знайомим – і пішло. Шушукання набирає обертів, закликає до дій.
Розділ 25
Поліція завершила обшук і готувалася виходити. Речові докази упаковані та підписані, на кухонному столі лежали розкладені документи, купка ножів у поліетиленових пакетиках, стосик квитанцій, знайдених у кухонних шухлядах, самотня записка-наліпка з-під дивана з надписом моєю рукою: «ЗАТЕЛЕФОНУЙ ДЖИМУ».
– Нащо квитанції? – поцікавилася я.
Кайл виставив руки, як над експонатами в музеї.
– Ось що нам відомо, Ліє. Імовірно, в останні дні перед загибеллю Джеймс Фінлі або хтось іще декілька разів телефонував сюди з мотелю. Звідси теж телефонували на номер мотелю. Здається, жоден із цих ножів не відповідає описові знаряддя вбивства, і так виглядає, що в цьому домі не було скоєно жодного злочину. Але нам також дещо невідомо: хто така Еммі? Ми не отримали підтвердження її працевлаштування в жодному з мотелів. Ваші сусіди не змогли її описати, хоча бачили її машину. Один чоловік стверджує, що бачив її раніше на дорозі за кермом.