Выбрать главу

— Старовинної богині жіночої пристрасті у мене ніколи й не було, — Леонід відклав каталог на столик і пильно подивився на Нілу. — Знаєте, якщо бути відвертим, то я сумніваюсь, що така — у чистому вигляді — взагалі існує в історії грецької міфології чи будь-якій іншій, але менше з тим. Це лише моя особиста думка. Може, вона й існує, звичайно, я не докопувався, тому не беруся щось стверджувати чи заперечувати з цього приводу. — Він зробив паузу, ймовірно, щось обдумуючи, затим неохоче додав: — Втім, ви праві: на днях у мене придбали старовинну статуетку давньогрецької богині Гекати.[8] Однак повірте мені, ця Геката геть не причетна до сувенірної продукції, яка представлена ось у цьому каталозі. Це зовсім інша богиня…

— То, виходить, є дві Гекати? — здивовано перепитала Ніла.

— Так отож! Виходить, є дві, — зітхнув той. — Чесно кажучи, знову ж таки, зауважте: це на мою особисту думку, сучасники перекрутили значення цієї богині, злегка пофантазувавши, тому так вийшло.

— А як виглядала та старовинна Геката, яку ви продали, можете мені описати?

— Вона теж дуже красива, але її краса, я би сказав… трохи неприродна, знаєте, холодна… У неї довге волосся, обрамлене вінком із шипами, дещо схожим на терновий; сукня до самих п’ят, а в руці — пойнятий вогнем смолоскип, — розповідав так, наче бачив тепер перед собою. — Мене дуже вразив її погляд: проймаючий, якийсь аж надто пильний, наче вона дивиться просто в душу й ось-ось оживе…

Антиквар, ніби отямившись, глипнув на Нілу, яка уважно його слухала.

— Розумієте, взагалі, це була дуже виняткова статуетка. Річ у тім, що богиня Геката насправді виглядає дещо по-іншому, принаймні існує кілька її зображень і відтворень, але саме ця не підпадала під жодне з них. Очевидно, її виготовили на чиєсь замовлення в єдиному екземплярі. Це ексклюзивна і доволі цінна річ.

— То, може, це не Геката?

— Пані, ви зараз піддаєте сумнівам кваліфікацію наших поважних експертів. Звісно ж, Геката! Тим паче, на споді був викарбуваний її знак.[9]

— А як вона до вас потрапила?

— Знаєте, старовина стікається в ці стіни, в яких ви тепер перебуваєте, з усіх куточків світу! — гордовито підвів підборіддя Леонід. — Гекату приніс мені перекупник, мій добрий приятель.

— Тобто, невідомо, хто був її власником?

— На жаль, ні…

— А де її могли виготовити, ваші поважні експерти не визначили?

— Достовірно невідомо, але точно в Європі. Можливо, навіть у Греції, але це вже, знову ж таки, мої особисті припущення.

— Пане Леоніде, — глянула на бейджик, від чого нею знову пересмикнуло, — ви можете дати мені телефон перекупника? Про всяк випадок. Розумієте, мене дуже цікавить історія цієї Гекати.

— Шановна, це вже конфіденційна інформація, — розвів руками антиквар. — Цього я вам не можу сказати, вибачайте…

— Що ж, дуже шкода. Хоча, ви мені й так добряче допомогли, дякую вам за інформацію! На все добре!

Ніла швидко попрямувала до дверей.

— Може, все-таки замовите собі Гекату із каталогу? — без надії, для годиться, кинув їй услід Леонід.

— Ні, дякую. Мене цікавить саме та. Та й, власне, вона в мене вже є…

— Як це… як це: «є»? — пробурмотів спантеличений Леонід, дивлячись на вже зачинені двері. Хотів було піти слідом за дівчиною, але заклякнув. Якась потужна сила зупинила його…

* * *

Усі попередні Нілині уявлення про статуетку полетіли шкереберть. Геката… богиня жіночої пристрасті. Аякже! Антиквар таки мав рацію. Такої просто не існує. Вражено перечитувала інформацію про давньогрецьку богиню Гекату в інтернеті, з острахом поглядаючи на статуетку, що стояла біля неї на столику.

Богиня Місяця… володарка пітьми, нічних примар… Оце так відкриття!

Ще одним відкриттям став зовнішній вигляд цієї міфічної богині — три владні жінки зі стуленими спинами, смолоскипами в руках і зміями у волоссі. Її ж Геката була одна. Хто її виготовив, на чиє замовлення?

— Звідки ж ти взялась, Гекато?.. — задумливо мовила, вдивляючись у її холодне, а водночас мовби живе обличчя.

Нараз перед очима спливла та фатальна листопадова ніч, коли зоряне небо із повнею розколола блискавка. Коли почала писати цей роман. Шалена думка пронизала мозок: невже за всім стоїть Геката?! Невже це вона приходить до неї у сонному паралічі? Невже вона являється їй у видіннях? Але ні. Це було б занадто складно, та й нереально — чи не забагато уваги простій смертній від володарки іншого світу, нехай і міфічного? Тут щось інше… Усе має бути значно простіше. Недарма кажуть, що всі відповіді зазвичай лежать на поверхні. Але ж де знайти ці, начебто прості, відповіді?

вернуться

8

Геката (грец. Εκάτη) — у найдавнішу епоху богиня Місяця, пізніше — богиня чаклунства, володарка пітьми і нічних примар, моторошна богиня зі смолоскипами в руках і зміями у волоссі. У «Теогонії» Гесіода вона — дочка титанів Перса і Астерії; інші називають її дочкою Зевса й Деметри або Зевса й Гери, римське ім’я — Тривія. Вона — морок разом з тим місячна богиня, близька Селені й Артеміді, що свідчить про походження Гекати з теренів Малої Азії. Гекату можна вважати нічною аналогією Артеміди; вона теж мисливиця, але її полювання — це похмуре нічне полювання серед мерців, могил і привидів пекла; вона витає в оточенні зграї пекельних псів. Геката також близька Деметрі — життєвій силі землі. Гекату іноді зображали у вигляді однієї жіночої фігури з двома смолоскипами в руках, іноді ж у вигляді трьох, пов’язаних спинами, фігур; цим пояснюється, що влада її поширювалася на небо, землю і пекло. Тих, хто слабкий духом, — Геката зводить з розуму, тим же, хто чистий перед нею, — дарує своє благословення.

вернуться

9

Знак Гекати: