Було вкрай важко і боляче, але я мусив відступити, бо протистояти віками усталеним традиціям і звичаям цієї країни не було сенсу. Однак лишити країну, де була моя Кохана, не міг. До того ж мав непереборне відчуття, що мушу бути тут, у цій долині, де ми вперше з нею зустрілися.
Тож лишився, скоряючись своїм відчуттям, і все ж у глибині душі сподіваючись на якесь диво: лише воно могло порятувати нас… Я звів будиночок на тому місці, де ми з Коханою спізнавали багато щасливих хвилин, і оселився в ньому. А невдовзі виявилось, що в лоні Коханої зародилось нове життя. Це була Ти, доню моя…
І знов була боротьба за щастя. Цього разу ми удвох із твоєю матір’ю повстали проти її родини, проте наштовхнулися на незбагненну, неочікувану жорстокість… З мене взяли клятву, що ніколи не зустрічатимусь із твоєю матір’ю та тобою, інакше на тебе накладуть прокляття. Відтак вибору в мене не лишилось: знову змушений був відступити. Цього разу — без вороття… Пізніше збагнув, що так мало бути. Мені судилося прожити в лісі самотнім вовком, лише зрідка й лише здалеку дивлячись на тебе і твою матір — дві дорогі моєму серцю Жінки…
Якби ти знала, як це нестерпно, доню!!! Але, де б ви не кочували, — весь час повертались у нашу долину. І я дуже вдячний за це твоїй матері, бо міг бачити, як із маленької дівчинки ти стаєш вродливою юнкою. Відчував, що ти щаслива дитина. Скільки разів стримував себе, щоб не підійти до тебе, до твоєї матері, й не заговорити! Але не міг — мусив дбати про вашу безпеку…
Тим часом мої пошуки шляху самопізнання тривали. Одного разу зустрів старця-шамана, котрий вразив мене своєю мудрістю. Ми з ним вели багато цікавих, змістовних розмов, і невдовзі він прийняв рішення передати мені свої знання. Так я став шаманом…
Те, що у цій скрині, — належить тепер тобі, доню. За життя я не міг нічого тобі дарувати, тож дозволь зробити це після смерті. Тано, я відчуваю, що ти можеш стати гідною шаманкою. Твоє серце наповнене любов’ю, душа — сильною енергією, а це є головним для того, щоби стати шаманом. Для цього тобі знадобляться жезл, данґира, [15] а ще — сукня, яка стане у нагоді під час сакральних обрядів (її мені передав старець-шаман, у нього не було дочки). Ти маєш відчути в собі ту енергію, яка в тобі є. А ми — ті, що вже відійшли із земного життя, — допомагатимемо тобі під час входження у транс. Я тебе оберігатиму. Сукня, данґира і жезл — у цій скрині.
Коли дочитаєш лист, доню, зроби дарунок духам. Приготуй баурсак [16] і піди до підніжжя гори. Із собою візьми жезл, данґиру і сукню. Там розпали багаття. Одягни сукню і поклади у вогонь баурсак. Затим почни вдаряти жезлом об данґиру, відстукуючи ритми. Ти відчуєш потужні потоки енергій. Не бійся їх. Приймай і люби. Це додасть тобі сили. Ти все збагнеш під час трансу.
Ці знання ти зможеш передати своїй дитині, в якій відчуєш належну енергію. Або ж комусь із найближчої родини, ти сама збагнеш, хто саме це буде.
Тано, зверни увагу на бронзову статуетку, що лежить на дні скрині. Ця річ особлива. Коли був у Греції (це, доню, ще менша плямка на нашій неосяжній Планеті), я зустрів провидця, котрий, лише глянувши на мене, запрагнув зробити мені дарунок. Власноруч він виготовив для мене цю статуетку, заклавши у неї могутню силу їхньої давньогрецької богині Гекати. Він сказав, що ця богиня стане покровителькою моєї дочки, яка народиться 23-го числа, у Її день за місячним календарем. Зрештою все так і сталось, ти народилась у Її день. Доля усе визначила…
Постався до цього серйозно, Таночко, і запам’ятай: ти можеш бути дуже щасливою, правильно користаючись силою цієї богині. Через статуетку ти можеш звертатися до неї за допомогою, але в жодному разі не бери її до рук, маючи на душі недобрі думки чи наміри, бо все обернеться проти тебе.
Бережи її, а потім передаси своїй дочці. Нехай це буде ваша родинна річ, яка переходитиме у спадок нащадкам (лише жіночого роду), і з кожним поколінням накопичуватиме в собі силу й могутність. Головне — не забувати про чистоту думок та намірів, і все буде чудово.
15
Данґира — казахський ударний музичний інструмент. Становить собою бубон: обідок, обтягнутий з одного боку шкірою, всередині якого навішені металеві ланцюжки, персні й пластинки, що при ударі по шкірі і при русі утворюють додатковий шумовий ефект. Данґира була атрибутом шаманських обрядів.