Задля недопущення міжнародного бойкоту на знак протесту проти нацистських переслідувань євреїв, режим вдався до символічних жестів для заспокоєння міжнародної думки. Деяким євреям дозволили бути частиною німецької олімпійської збірної, деякі (але не всі) антисемітські лозунги прибрали від публіки, і у постійних нападах на євреїв та пограбуваннях їхніх магазинів запанувала коротка перерва. Нацистам голова йшла обертом, аби зимові Ігри в лютому в баварському Ґарміш-Партенкірхені пройшли, як книжка пише[34]. Жодна країна не бойкотувала ані зимову Олімпіаду, ані літню в Берліні.
Після такого світового визнання Німеччини Гітлер зробив висновок, що інші великі держави, особливо Франція і Великобританія, бажають уникнення конфронтації з Рейхом. Міжнародне схвалення переконало фюрера зробити перший вагомий крок на шляху відродження Німеччини як військової потуги, у повторному вторгненні німецьких військ до Рейнської землі в березні, лише за кілька днів після успішного завершення зимової Олімпіади. Гітлер дбав про свій імідж неагресора, тож світ лише знизав плечима на таке порушення Версальської угоди.
Враховуючи те, що тепер Інґа проводила в Берліні менше часу, доволі дивним виглядає те, що дев’ятого серпня 1936 року її запросили у приватну ложу Гітлера на 120-тисячному берлінському Олімпійському стадіоні. Перед тим її вшанували навіть більшою честю: особистим званим обідом з фюрером у Рейхсканцелярії.
Це не був звичайний обід. Гітлер взяв на себе труд розпорядитися, щоб усі страви були з данської кухні, хоча Інґа згодом казала, що не могла згадати, що саме подавали. (Певно, всі ці делікатеси виявилися вегетаріанськими). «Найбільше мене вразила, — згадувала Інґа, — суворість, з якою Гітлер ставився до двох есесівських офіціантів. Він попросив чай. Один з есесівців тричі бігав з кухні і на кухню, поки напій не довели до потрібної міцності»{397}.
За їжею Інґа взяла у Гітлера ще одне інтерв’ю, а наприкінці обіду він подарував їй своє фото у масивній срібній рамці, підписане: «Інзі Арвад, на добру згадку від Адольфа Гітлера». У цьому не крилося якоїсь особливої інтимності, але таке звернення було типовим для підписів на подарунках фюрера своїм пасіям. Згодом Інґа поставила фото на видному місці у її з Фейошем копенгагенській квартирі, і хвалилася ним під час вступу до Колумбійського університету, доки не усвідомила, що це шкодить репутації, а не зміцнює її.
Згадуючи потім цю останню зустріч із Гітлером, вона ясно дала зрозуміти, що та її засмутила. Згодом у бесідах з ФБР вона наполягала, що побувала на Олімпіаді як гість Гітлера і виключно як закордонна журналістка. Але майже нікому з журналістів не давали особистого званого обіду, та ще й як почесному гостю. І вони здебільшого (якщо взагалі були такі випадки) не отримували підписану фотографію у дорогій рамці як дарунок фюрера.
Незручне становище Інґи ще більше вийшло на яв, коли вона потім стверджувала, що Фейош супроводжував її на Олімпіаду. Вона казала, що погодилася скласти йому товариство під час його поїздки в Берлін у справах, а там зустрілася з Гітлером на Іграх{398}. Однак Фейош в серпні все ще був на Мадагаскарі, коли Інґа приїхала до Берліна; він не повертався до Європи ще чотири місяці{399}.
Зі зрозумілих причин Інґа ніколи не казала ФБР про свій приватний обід з Гітлером. Це було б важко пояснити. Але вона спокійно погоджувалася з тим, що під час Ігор перебувала в ложі Гітлера на стадіоні, але додавала, що не сиділа поруч з ним і що там було ще чимало інших людей.
Всі присутні стали свідками історичного і захопливого дня змагань з легкої атлетики, коли Джессі Оуенс несподівано виграв своє четверте золото на Олімпіаді, пробігши першу, виснажливу частину естафети 4 х 100. Перемога американців була очікуваною, на відміну від місця Оуенса в національній збірній. Американські олімпійські чиновники, очолювані пронімецьким антисемітом Евері Брендеджем, в останню хвилину ухвалили рішення замінити єдиних двох євреїв у команді легкоатлетів — Марті Ґлікмана і Сема Столлера на Оуенса і ще одного блискучого афроамериканського спринтера Ральфа Меткалфе. Розгніваний Ґлікман був упевнений, що Брендедж та інші американські чиновники чимдуж намагалися уникнути «розчарування Гітлера картиною двох євреїв на п’єдесталі пошани»{400}. Але, вочевидь, коли Оуенс взяв свою четверту золоту медаль, Гітлер уже звикнув бачити афроамериканців на помості переможців.
34
Чільною подією зимових Ігор стала перемога норвежки Соні Гені у жіночому фігурному катанні. Незабаром вона поїде до Голлівуду, стане кінозіркою і однією з коханок Джона Кеннеді.