— Я відірву тобі пиндюрку, курва ти підзаборна, якщо хтось помре сьогодні вночі. Обіцяю, зіб'ю тобі яйця». І повір мені, я маю такі крюки на твоїх приятелів нагорі, що вони навіть дадуть мені за це премію. В "Познанських солов'ях"[49] співати будеш, курва. Ми маємо того хлопа, знаємо його ім'я, були в нього вдома, а ти тут, курва, влаштовуєш якесь змагання за найбільшого дурня? Ми вже могли б його мати. Гніда йобана.
Ольгерд встав, поправив піджак та відчинив двері в коридор. Одразу з'явився поліцейський.
— Цього затримуємо. Заберіть його особисті речі, замкніть його в камері, де йому не буде з ким поговорити.
— Так єсть.
— І навіть якби сюди прийшов сам президент, ви спочатку зателефонуєте мені, перш ніж випустити цього підорка. Навіть якби сталася пожежа, він не може піти без мого дозволу. Розумієте?
— Так.
— Не пошкодуєш, - сказав Ольгерд поліцейському.
Той кивнув.
— А ось ти, курва, навіть дуже, — він востаннє подивився на Яна Сарну.
РОЗДІЛ 22
Все почалося ще в пісочниці, коли їхні матері пливли з майстерністю досвідченого моряка крізь море сусідських пліток, а вони вдвох боролися за найкращі іграшки. Багато років тому, можливо, тридцять. Тоді все мало значення, хто зможе спекти кращий пісочний пиріг, хто краще стрибатиме з гумкою; дрібниці, дитячі турботи та проблеми, колись питання життя і смерті, тепер такі спокусливо безтурботні. Зовсім не те, з чим їм доведеться зіткнутися сьогодні. Тому що у них були проблеми. Діана була в цьому впевнена, але, незважаючи на зв'язані руки та повну нерухомість, вона плекала надію на порятунок. Вона ніколи не втрачала її; вона була чортовою оптимісткою.
Памела підходила до справ з повністю протилежного боку, була чортовою песимісткою. Вона не могла рухатися, лише її голова залишалася вільною, дозволяючи їй озирнутися. Вона не бачила свою подругу, але знала, що вони в цьому разом. Вона чула прискорене дихання позаду себе; хтось був прив'язаний до того ж стовпа, що й вона. Судячи з аромату улюблених парфумів своєї подруги, вона була впевнена, що це Діана бореться за життя за кілька сантиметрів позаду неї. Також міцно зв'язана, з кляпом у роті, налякана.
Ймовірно, у всій цій дружбі винні їхні матері, або так їй здавалося, коли вона зібрала всі факти докупи. Захоплені барвистим світом бразильських телесеріалів, вони дали їм імена, з якими дівчатам доводилося боротися протягом усієї початкової школи. Матері були близькими подругами, і коли завагітніли, то мріяли, що одна народить сина, а інша — доньку, об'єднавши їхні родини у священному шлюбі. Хлопчика мали назвати Леонсіо, тож, можливо, було добре, що він не народився; це був перший недолік ідеального плану. Другий — дівчата не подобалися одна одній. Вони уникали одна одної протягом усієї початкової школи. Діані подобалася Брітні Спірс та всілякі бойз-бенди, а Памелі — "Нірвана" та армійські черевики. Перша натирала танцполи кожної дискотеки у старшій школі, друга пила найдешевше пиво в поїзді до Зупинки Вудсток[50]. А потім було пам'ятне багаття, під час якого їхня дружба вибухнула з силою Чорнобильського реактора.
Діана подивилася собі під ноги; вони стояли на рівно складених дровах, немов для каміну, смоляний аромат змішувався з парфумами її подруги. Якщо це був той маніяк, про якого вона стільки чула, то вони стояли на вогнищі. Справжньому, для відьом, призначеному для непоганого кайфу. Чорт забирай, вона сподівалася, що цього ніколи не станеться, просто це не могло статися. Це як з раком, автомобільною аварією чи ударом блискавки — таке трапляється, але з кимось, десь, далеко.
Також Памела знала, що буде далі. Стос під ногами та нещодавні повідомлення про повернення божевільного, який полює на фальшивих цілителів, були схожі на рівняння з одним невідомим. Тривіальність. Крім того, про яких фальшивих цілителів тут йдеться? Чи справжні вони? Ну, ні. Ні, і все. Світ сповнений тих, фальшивих, і незабаром їхня популяція зменшиться на дві представниці цієї золотоносної професії. Дві приятельки і партнерки, шахрайки та аферистки. На двох дівчат, чиї матері, прагнучи барвистого та багатого життя, на все життя дали їм лише екзотичні імена, не даючи жодних добрих порад чи корисних підказок. Двох дівчат, які на своєму першому ліцейському багатті спільно побили хлопця, який мав бажання на легенький трах, не обов'язково за згодою будь-кого з них. Спочатку Памела дала йому по пиці, а коли хлопець схопив її за шию та почав душити, Діана розбила йому на голові пляшку вина. Їй довелося вдарити його кілька разів, але це спрацювало. Потім вони пішли з вечірки і з того часу були нерозлучні. Хлопець вижив.
49
"Познанські солов'ї" – чоловічій і хлоп'ячий хор, відомий на всю Польщу. Працює з 1939 року.
50
Зупинка Вудсток (пол.