— Аль, тобі все це подобається? — провела вона рукою по декораціях.
Вони вирішили створити шоу, не схоже ні на що, чого польська езотерична сцена ще не бачила. Ніяких цифрових ефектів, жодних чисел, що літають по екрану, жодної нав'язливої реклами. Це мав бути кабінет сучасного провісника, з міцним столом, книжковою полицею та справжніми експонатами, які можна було б тримати під час шоу. Все мало бути автентичним, щоб посилити враження, що ворожіння також реальні. Тепер акцент робився на цифрових ефектах, усі стояли біля зеленої стіни, а рештою займався комп'ютер. Але не в їхньому випадку. Він підійшов до міцного столу і провів по ньому рукою. Справжнє дерево, а не ДСП. Прохолодне на дотик, з запахом меблевого воску. Крісло було неймовірним, величезним, шкіряним, його спинка була витиснена містичними символами, заповненими золотою фарбою, включаючи пентаграму. Трон, гідний короля ворожіїв. Він сидів у ньому і почувався поважною людиною; шкіра пахла розкішшю та владою.
— Любий, це крісло було зроблене на замовлення і з'їло практично третину бюджету, – задоволено сказала Оля. — Ти маєш його поважати! Мене вже попросили з "Корони Королів" позичити його для кількох сцен, коли зніматимуть епізоди з Твардовським[12].
— Чудо! – сказав він, ніжно погладжуючи шкіряні підлокітники. — Я почуваюся ніби на лоні у Авраама[13], ніби сиджу на хмарі.
— Овчина, зі спеціальним гелем під нею. Завдяки цьому, навіть у спеку, крісло завжди прохолодне, завжди м’яке.
— Я готовий», – сказав він з посмішкою. — Розпалимо студію до червоного.
Хтось підійшов і перевірив, чи динамік у його вусі надійно прикріплений. Перевірили звук і світло, і все працювало належним чином.
— Входимо за хвилину, – пролунало з диспетчерської.
Черський перевірив свою колоду карт; як завжди, у нього було дві: Таро та рунічні. Кілька глибоких вдихів. Він глянув на екран, на якому відображалися підказки про абонента: ім'я, вік, місто, про яке саме ворожіння просять. Було б нерозумно забувати про такі речі. Ретельно підтримувана база даних також примудрилася видати інформацію, яку він збирав із соціальних мереж про цивільний стан, сім'ю, професію, життєві випадки. Все, що тільки Олі вдавалося наколупати. Сьогодні, з кухлем кави в руці, за чверть години можна було здобути інформацію, заради якої колись треба було тиждень кропіткої праці.
— Входимо через десять, дев'ять…
Вступні титри, оголошення, нарешті рука одного з асистентів показала три пальці, два, один.
Поїхали.
Його нова програма, нове життя, двері до наступного рівня.
– Шановні пані та панове, я щиро вітаю вас на моїй новій програмі на найбільшому національному телеканалі. Відтепер вам не потрібне кабельне чи супутникове телебачення, щоб отримати пораду, яка може змінити все ваше життя. Звичайно ж, змінити на краще допомогти, іноді врятувати. Так, пані та панове, Таро рятує, допомагає, захищає, і тут нема про що сперечатися. Мабуть, сьогодні мене дивиться багато нових глядачів; не всі мене знають, але, як побачите, я допомагаю швидко та ефективно. Тільки сьогодні перші три дзвінки абсолютно безкоштовні, тож телефонуйте, запитуйте, випробовуйте мене. І я хотів би розповісти вам більше про себе, але у нас вже є перший дзвінок…
На екрані з'явилося ім'я Анна, двадцяти двох років, мати двох дітей, батько яких сидить у в'язниці за пограбування. За його порадою VIP-клієнтка витратила 500+ за три останні місяці, спеціально збирала, бо потребує допомоги. Було додано фото.
— Доброго ранку, з ким я розмовляю?
— Анна зі Сваржендза.
— Вітаю, пані Анно. Сьогодні ми робимо швидкий розклад Таро, Старші Аркани у хрестовому малюнку. Бажаємо допомогти якомога більшій кількості людей. Згода?
— Так. Загалом, то я б хотіла на наступні кілька днів.
Черський швидко перетасував карти сім разів і поклав чотири з них на стіл.
— Бачу, ви сімейна людина, дуже турботлива, хоча доля нещодавно піддала вас випробуванню.
Чи то сидить на соціальному забезпеченні з двома дітьми, надсилає посилки до кутузки, і її єдина надія на зміну долі — виграти в миттєву лотерею в Жабці.
12
Пан Твардовський — герой польського фольклору та літератури, подібний до фігури Фауста в німецькій літературі; чародійник, що уклав угоду з дияволом.
Подібно до Фауста, пан Твардовський продав свою душу в обмін на надприродні здібності, але, на відміну від героя Гете, його спіткав трагічний кінець (за однією з версій він і зараз чекає на Місяці). Легенда про пана Твардовського існує в різноманітних версіях та покладена в основу літературних творів багатьох авторів, включно з Адамом Міцкевичем та Петром Гулак-Артемовським.