Що стосується Сарни, то йому повідомили, що вся команда повернулася до Варшави. Йому призначили немаркований автомобіль та поліцейського для охорони, а потім відправили до столиці. Тому післяобідня зустріч групи Шабаш, яка все ще перебувала у Швідниці, відбулася без нього. Ольгерд передав усій команді раніше узгоджені інструкції: повернутися до Варшави та припинити переслідування Інквізитора з міста в місто. Наступна зустріч мала відбутися близько десяти вечора в столичній комендатурі, і всі одержать нові вказівки на основі щойно розробленої концепції.
Звичайно, концепції у них ще не було, але вони сподівалися на якусь інформацію з комп'ютера Габріельського. Казимір Барщик трохи підбадьорив Ольгерда, попросивши про якомога швидшу зустріч. Він не розкривав подробиць, лише загадково згадував певну пропозицію, яка могла б змінити баланс сил у цій боротьбі.
РОЗДІЛ 17
Дві години по тому в кімнаті інформатика все ще пахло домашньою ковбасою, і Януш Стшеха цього разу не приборкував клавіатуру; він сидів навпроти членів групи Шабаш, представляючи свої висновки. Кшисєк і Генрі сиділи на двох маленьких стільцях, втупившись у монітор комп'ютера, ніби чекаючи появи фотографії Інквізитора, яку покаже їм господар цього прибутку, з переможною посмішкою, прихованою під вусами. Нарешті, він покликав їх до себе, повідомивши, що в нього є щось, і їм потрібно це побачити. Негайно!
— Дозвольте мені почати з того, що, на жаль, на дисках немає нічого, що могло б безпосередньо привести нас до вашого клієнта, — почав комп'ютерник, глянувши на екран, який наразі був порожнім. Він поворухнув мишею, і темна кімната трохи освітлилася сяйвом монітора.
— Нічого? — спитав Генрі.
— На жаль. Нічого безпосереднього. В історії листування немає жодної особистої інформації, навіть про місто. Його дописи на форумах і в групах новин від імені Габріельського були ретельно сплановані та належним чином замасковані. Крім того, хлопець був розумним і завжди користувався мережами Wi-Fi різних закладів, але ніколи не використовував ті, що були під пильним наглядом. Припустимо, він підключався із заправки Orlen[42], ми могли б перевірити спостереження за часом, але тут нічого подібного немає. Єдиною відправною точкою є адреса, з якої він надсилав електронні листи, коли ще робив це і не перейшов повністю на Signal. Адреса — thienel@wp.pl.
— Дивно, — сором’язливо перебив Кшишек фахівця, але він, мабуть, вчинив правильно, оскільки саме на це явно сподівався їхній співрозмовник.
— Ну так. Для поляка це дивно. Однак нік, який ми використовуємо в Інтернеті, всупереч тому, що здається, багато говорить про нас. Часто можна одразу зрозуміти, чи маємо ми справу з кимось старшим або не дуже розумним, коли такі люди додають до свого прізвиська рік народження; люди часто використовують імена персонажів зі своїх улюблених книжкових серій, фільмів, ігор тощо. Це вже відправна точка, бо дає нам уявлення, де шукати далі. Наприклад, якщо хтось використовує ім'я персонажа з "Гри престолів", можна почати шукати в тематичних групах, оглядах книг або наступних епізодах серіалу.
— Цілком логічно, – підтвердив Кшисєк.
— Я вирішив перевірити це і скористався найсучаснішим інструментом, який у нас є в поліції: пошуковою системою Google. Як ви можете собі уявити, перші результати були типовим сміттям: назви компаній, деякі люди, перелічені у Вікіпедії тощо, багато німецькомовних сторінок; це може бути поширене прізвище чи ім'я серед наших західних сусідів. Я не знайшов нічого цікавого. Залишалося лише звузити результати». Я вирішив, що оскільки ми маємо справу з обміном інформацією між двома істориками, нам потрібно запровадити фільтр для цього конкретного набору, тому я додав таку змінну, тобто "історія", і ось тут вже було краще. Але ще цікавіше зробилося лише тоді, коли я звузив результати до слів "theniel" і "кат", бо саме про це, в головному, говорили праці наших голубків. І, як там говорять: бінго!
— Відкрився? — з надією спитав Генрі.
— Не зовсім, — Януш погладив вуса. — Головним чином я знайшов ключ, який він використовує для створення нових псевдонімів в Інтернеті. Тінель походить від імені ката Фрідріха Тінеля, який працював в Єлєній Гурі, або так мені спочатку здалося. Прізвище було надзвичайно популярним серед представників цієї професії, особливо в Нижній Сілезії, тому їх було багато: Карл Йозеф, Генріх, Мартін тощо. Можливо, вони передавали роботу ката з покоління в покоління; не знаю, я не історик. Якийсь ентузіаст, який керує веб-сайтом під назвою "Катівство Ниське", полегшив моє завдання. Він склав список катів на основі доступних джерел. Тож я швидко створив фільтр, що містить усі імена катів, і опублікував його в Інтернеті. Мої припущення підтвердилися; з'явилося більше адрес електронної пошти з різних доменів, але в їхніх іменах користувачів завжди було одне з прізвищ катів. Декілька з них були випадковими, оскільки це, звісно, були ще чинними прізвищами, але деякі результати не залишали сумнівів.
42
Орлен (Orlen) – одна з найбільших в Польщі мереж заправок паливно-мастильними матеріалами. На станції обов'язково є магазин, туалет, Wi-Fi.