На моє запитання, коли він повернеться, відповідав, що вже дуже скоро, ось доробить справу і буде повертатись.
Одного разу я отримала повідомлення про те, що він домовився з фірмою про закінчення своєї роботи, про отримання грошей за неї і що, як тільки положить їх на свій рахунок, буде оформляти проїзні документи. Радості моїй не було меж і я теж стала готуватись до зустрічі.
Та через два дні він повідомив мене про те, що в країні продовжується криза, що банки не працюють, що іноземців грабують і навіть вбивають, і що він дуже боїться залишатися там, але їхати з грошима теж боїться. Залишати зароблене йому жаль, тому, що заробив він це нам на життя, нам і дочці.
Я дуже хвилювалася за нього і як нормальна жінка телефонувала знайомим в Україні і за кордоном, щоб знайти вихід з цього положення. Але скрізь чула одне, не вір,це тебе розводять, гроші можна перевести зараз з любого місця. Та я вірила тільки йому, а його версія була така, що гроші можна доставити кур’єрською службою на мою адресу, бо дочка ще неповнолітня. Йому потрібна моя адреса і електронна пошта. Перш ніж я погодилась, то багато перечитала інформації на різних сайтах, про те які кошти я можу за це заплатити. Я, навіть за контрабандний товар читала і знала скільки років можна відсидіти за це.
Всю цю інформацію я передавала йому, але чула тільки одне, щоб я не хвилювалася, він за все заплатить, мені привезуть посилку додому і залишиться тільки дочекатися його.
І, як ви розумієте я вірила йому. Через декілька днів він вислав мені фото документа, який, нібито підтверджує те що посилка пішла до мене і на моє ім’я. Я стала чекати повідомлення або кур’єра з посилкою, а на електронну пошту прийшов лист, в якому мені повідомляли, що я повинна заплатити гроші, щоб цю посилку доставили. Гроші були великі, для мене взагалі нереальна сума. Я написала йому і вислала лист цієї компанії, потім прийшов інший лист, ще лист, ще лист їх було більше десяти і в кожному говорилось за гроші і все більше і більше.
Ви думаєте я не зрозуміла, що схоже все це на брехню? Зрозуміла. Я вже давно все зрозуміла, але він просив, плакав, обіцяв все виправити. І мені було його жаль, я думала якщо в цьому є хоч трохи правди, я не можу його кинути.
Ні, він не перестав писати мені ніжності, їх стало ще більше і я в них купалась, бо розуміла, що скоро кінець. Мені вже здавалось, що і він закохався, може на початку все було як викачка грошей, але в якийсь момент стало все по іншому і в мене, і в нього. Мені так хотілося в це вірити і я вірила.
Чим більше я відмовляла йому в грошах, тим більше крику про допомогу отримувала.
Я почувалася себе не коханою, а винною в усіх його бідах і в тім, що в мене теж щось не складається, але грошей не було і я зрозуміла, що якби в мене вони були я б їх віддала. Віддала і не пожалкувала, аби все це закінчилось і наступив спокій. А він писав, що пропадає там, гроші закінчуються, йому страшно, що хоче до мене, до дочки, хоче вирватися, що в кожній жінці бачить мене, думає про те що я чекаю, а він там і серце болить, що не зі мною.
Він мене просто зламав, іншого слова я не знаходжу. Я захворіла. Біль була така, що я одинадцять ночей не спала, нічим не могла її зняти, заглушити. Іноді хотілось щоб закінчилось все, як завгодно, хоч кінцем життя, але мені потрібна була воля від цього болю і проблеми яку я взяла на свої плечі. І тоді я вирішила піти, розірвати ці пута і піти. Я мовчала декілька днів, думала, готувалась до розмови, а він ніби відчував, щось буде.
Це були такі крики болю і благання, що тепер я плакала не за себе, а за нього. Та одного ранку я вирішила написати йому про все що думаю і попрощатися.
Я просила пробачення за те, що не змогла допомогти, пояснювала за свій дохід, про кредит, який мені не дали, я вибачалась хтозна за що і ридала. Мені було дуже зле, хоч розум говорив про те, що зараз думаєте ви, ті хто читає мою розповідь до сих пір.
А потім я отримала повідомлення. А тепер можете сісти, бо стоячи це читати не можна.
Він повідомляв мене, що я не витримала цього випробовування яке він зробив спеціально. Мої гроші йому не потрібні, а жінку він може мати любу, але хоче, щоб любили його, а не його гроші. Не хочу фальшивого кохання, говорить, хочу, щоб жінка на все була готова заради нього.
Хто зійшов з дистанції, той не отримав його. І остання його фраза вбила наповал.
<Не хочу блокувати тебе, ні рука, ні серце не може. Давай залишимось друзями>.