— Un[132], — мовив голос.
Бонд повернув голову. Позаду, нахилившись, стояв «корсиканець» і щиро посміхався з-під чорних вусів, немов бажав удачі гравцю. В шумному натовпі він відчував себе безпечно.
Гнилі зуби зімкнулися.
— Deux[133], — прошепотів той з посмішкою.
Бонд озирнувся навкруги. Ле Шифр спостерігав за розвитком ситуації. Очі блищали, рот розкрився, він натужно дихав, немов бракувало кисню. Чекав, що Бонд подасть знак круп’є чи раптово осяде в кріслі зі спотвореним від болю обличчям.
— Trois[134].
Бонд перевів погляд на компаньйонів. Веспер жваво розмовляла з Феліксом Лейтером, вони посміхалися. Дурні. Де Матіс? Де його хвалені люди?
— Quatre[135].
А інші глядачі довкола — натовп базік-дурнів. Невже ніхто не розуміє, що коїться? Невже ні .chef de partie, ні круп’є, ні служник нічого не бачать?
— Cinq[136].
Круп’є акуратно складав стоси купюр. Chef de partie посміхнувся і вклонився Бонду. Як тільки закінчать рахувати гроші й ставка буде прийнята, він оголосить «Le jeux е fait», і тоді, ще до того, як «корсиканець» дорахує до десяти, зброя вистрелить.
— Six[137].
Бонд прийняв рішення. Це його шанс. Він обережно поклав руки на край столу, схопився за нього і посунувся назад, відчуваючи, як небезпечна тростина сильніше уп’ялася в куприк.
— Sept[138].
Chef de partie повернувся до Ле Шифра й запитально підняв брови, очікуючи, коли банкомет кивком дасть згоду на початок гри.
Несподівано Бонд хитнувся на кріслі та з усієї сили • беркицьнувся назад. Швидкий ривок зламав перекладину спинки, заодно вибив тростину з рук охоронця, який не встиг натиснути на курок.
Бонд упав на підлогу, майже під ноги глядачів, перекотився через голову. Спинка крісла розлетілася вщент. Пролунали перелякані вигуки. Глядачі відсахнулись, але відразу ж отямились і допомогли Бонду піднятися та обтруситися. Служник із chef de partie підбігли разом. Скандалу треба уникнути за будь-якої ціни.
Бонд схопився за поруччя. Вигляд у нього був розгублений і засоромлений. Він витер рукою лоба.
— Раптове запаморочення, — пояснив. — Нічого страшного — хвилювання, задуха.
Із усіх боків лунали співчутливі вигуки. Звісно, така напружена гра! Месьє бажає відмовитися від гри, прилягти, повернутися до себе? Може, викликати лікаря?
Бонд похитав головою. З ним уже все гаразд. Він попросив вибачення у гравців. І банкомета.
Принесли нове крісло; Бонд сів і поглянув на Ле Шифра. Крім приємного відчуття бути живим, він спізнав тепер мить тріумфу, оскільки прочитав на жирному блідому обличчі супротивника вираз страху.
За столом жваво обговорювали подію. Сусіди Бонда з обох боків схилилися до нього і навперейми стурбовано заговорили про спеку, нестачу кисню, тютюновий дим та ремствували на пізню годину.
Бонд увічливо відповідав на співчуття. Мимохідь обернувся на юрбу, яка стояла позаду. «Корсиканця» й слід пропав, а служник шукав того, хто загубив бамбукову тростину. На вигляд вона була непошкоджена, але кудись подівся гумовий оскіп. Бонд подав тому знак.
— Якщо віддасте її ось тому джентльменові, — показав на Фелікса Лейтера, — то він обов’язково передасть її хазяїну. Це його знайомий.
Служник уклонився.
Бонд похмуро подумав, що навіть поверхового огляду досить, аби Лейтер зрозумів причину, навіщо він виставив себе посміховиськом перед народом.
Знову повернувшись до столу, Джеймс постукав пальцем по зеленому сукну, даючи зрозуміти, що готовий продовжити гру.
ШЕПІТ ЛЮБОВІ, ШЕПІТ НЕНАВИСТІ
— La partie continue[139], — гучно оголосив chef de partie. — Un banco de trente-deux millions.
Глядачі повитягували шиї. Ле Шифр із такою силою ляснув відкритою долонею по «сабо», що той аж задеренчав. Потім, немов замислившись, витягнув інгалятор з бензедрином і пирснув у носа.
— Брудна тварина, — прошепотіла місіс Дюпон, яка сиділа ліворуч від Бонда.
До Бонда повернулась чіткість думок. Він дивом уникнув смертельного нападу і ще не повністю оговтався від жаху та спітнів під пахвами. Але вдалий трюк з кріслом начисто стер усі спогади жахливої низки невдач, в яку недавно потрапив.
Він зробив із себе посміховисько. Гру зупинили принаймні на десять хвилин — нечувана затримка для респектабельного казино. Проте тепер у «сабо» на нього чекали карти. Вони не мають підвести. Бонд відчув, як загупало серце при думці, що зараз станеться.