— До речі, що це має означати? — спитав Матіс. — Лікар сказав, що порізи нагадують перевернуту друковану літеру «m» і нічого не означають.
— Я бачив порізи кілька разів, коли мене перебинтовували, і впевнений, що це російська буква «Ш». Вона справді нагадує перекинуту латинську «m». Тут є смисл, оскільки «СМЕРШ» означає «СМЕРть Шпіонам», отже, він заклеймив мене як шпигуна. Це прикро, бо гадаю, що М. обов’язково відправить мене до шпиталю на пересадку шкіри, тільки-но я з’явлюсь у Лондоні. Хоча це вже більше не важливо. Я вирішив подати у відставку.
Матіс, відкривши рота, витріщився на Бонда.
— У відставку? — недовірливо перепитав. — Якого біса? Навіщо?
Відвівши очі, Бонд узявся вивчати перебинтовані руки.
— Коли мене катували, — мовив, — мені раптом сподобалося бути живим. Перш ніж Ле Шифр взявся до справи, він сказав одну фразу, яка чомусь закарбувалась у пам’яті: «Грати в індіанців». Це те, чим я, на його думку, займаюсь. І я чомусь подумав, що він, можливо, правий.
— Розумієш, — продовжив Бонд, і далі роздивляючись пов’язки на руках, — коли ти молодий, здається, що межа між добром і злом очевидна, та з роками розрізняти їх стає важче. У школі без зусиль розділяєш людей на злодіїв та героїв, і мрієш, що коли подорослішаєш, станеш героєм і вбиватимеш злодіїв.
Він подивився Матісу в очі.
— Що ж, за кілька останніх років я вбив двох злочинців. Першого — в Нью-Йорку. Японський шифрувальник, який зламував наші коди на тридцять шостому поверсі Ар-Сі-Ей Білдінга[158] Рокфеллерівського центру, де містилось японське консульство. Я винайняв кімнату на сороковому поверсі сусіднього хмарочоса і через вікно міг бачити його за роботою. У напарники мені надали колегу з нашої Нью-Йоркської філії, а також два «ремінгтони» 30/30 з телескопічними прицілами та глушниками. Ми пронесли їх в офіс і кілька днів вичікували влучного моменту. Мій напарник вистрелив на секунду раніше. Його завданням було пробити у вікні дірку, щоб дати мені змогу через неї влучити в япошку. В них у Рокфеллерівському центрі товсте скло, щоб не чути шуму з вулиці. Усе вийшло якнайкраще. Як і очікували, перша куля відхилилася від цілі й полетіла хтозна-куди. Я вистрелив одразу після нього через отвір, зроблений першою кулею. Влучив японцю прямо в рота, якого той роззявив, коли витріщився на розбите скло. — Бонд задумливо затягнувся.
— Робота була виконана на «відмінно». Красиво та чисто. Дистанція — триста ярдів. Жодного особистого контакту. Наступного разу в Стокгольмі пройшло не так гладко. Наказали вбити норвезького подвійного агента, який працював на німців. Йому вдалося викрити двох наших людей, яких схопили і, наскільки розумію, стратили. З різних причин завдання мало бути виконано безшумно. Місцем виконання я вибрав його спальню, а зброю — ніж. Так от, помирав він довго.
— За ці два завдання мене нагородили номером з двома нулями. Я відчував себе дуже розумним та здобув репутацію крутого і надійного хлопця. Подвійний нуль у нашому відомстві означає, що під час виконання завдання ти спроможний убити ворога холоднокровно.
— Усе це, звісно, благородно, — продовжив Бонд, поглянувши на приятеля. — Герой розправився з двома злочинцями, але коли герой Ле Шифр починає вбивати лиходія Бонда, причому лиходій Бонд думає, що він ніякий не лиходій, відкривається інший бік медалі. Й уже незрозуміло, хто справжній герой, а хто лиходій. Природно, — додав Джеймс, побачивши, що Матіс збирається заперечити, — коли виникає тема патріотизму, все одразу стає на свої місця. Але розумування про добро та зло трохи застарілі. Сьогодні ми боремось із комунізмом. Гаразд. Але якби я жив півсторіччя тому, той консерватизм, який маємо нині, впритул наближається до того, що тепер називається комунізмом, проти якого нас закликають воювати. У наш час історія розвивається інтенсивно, і герої постійно міняються місцями з лиходіями.
Матіс приголомшлено дивився на Бонда. Потім постукав по скроні й поклав руку на плече товариша.
— Хочеш сказати, що наш дорогий Ле Шифр, який доклав максимум зусиль, щоб перетворити тебе на євнуха, не належить до категорії злочинців? — спитав він. — Що ти верзеш! Можна подумати, він відбив тобі мізки, а не... — Матіс жестом показав на нижню, сповиту бинтами, частину тіла. — Зачекай, поки М. кине тебе боротися з черговим Ле Шифром. Готовий закластися, ти побіжиш вистрибом. А щодо СМЕРШу?.. Маю зазначити, мені не подобається, що ці хлопці вештаються Францією і вбивають тих, хто, як вони вважають, зрадив їхній режим. Ти просто чортів анархіст! — він сплеснув руками і безвільно їх опустив.
158
Із 1988 р. називається Джі-І-Білдінг — хмарочос у стилі ар-деко на Мангеттені, збудований у 1931 р., який є центральним об’єктом Рокфеллерівського центру. Висота — 259 метрів.
кабінеті 5600 був офіс Рокфеллерів.