направлений на них.
— Ларо, в мене злі відчуття, треба швидко дійти до цього місця у лісі!
Разом вони підлетіли до простірної поляни, яку прикривали величезні
сосни.
— Думаю посеред цієї трави стоїть наш саркофаг. — Генрі
приземлився на траву.
— Там же пусто!
— На то він і є скритний. Літак наближається прямо сюди, заховаймося за деревами.
— Просто заховатися не добра ідея. — Лара пішла в сторону поляни, але Генрі взяв її за руку.
— Не йди.
— Не йдіть туди! — сказав голос Келзея, — просто стійте невидимі, у
разі чогось затримайте всіх хто там буде, ви все ж таки поліція Тархтарії.
Літак зупинився й обережно сів на верхівки міцних дерев, від яких
почувся хруст. З залізних вентиляційних трубок повалив густий дим. Люк
літака відкрився. Поміж гілками на поляну спустилися четверо людей
вдягнутих у щільні чорні костюми.
— В них ранці моєї компанії?! — здивувався Генрі, — у нас тоді
неприємності.
— Сама знаю.
Неочікувано посеред поляни з'явився саркофаг. Двоє прибульців
підбігли до нього, з сумок вони дістали комп'ютер і різну техніку. Двоє
інших з автоматами стояли задом до склепу, контролюючи поглядом весь
ліс. Один з прибульців біля саркофага зняв шолом, під яким виявилась
дівчина з гарними конячими вушками на голові.
— Тут є повітря. — сказала вона прибульцю поряд. Він своєю чергою
гукнув іншим двом і теж зняв шолом.
— Це ж Рейла. — Лара зраділа побачивши стару подругу.
— А біля неї Фелерміт... — сказав Келзей. В його голосу було відчутне
сильне напруження.
— Мефорій, ти положив слухові апарати до кейса? — Фелерміт
крикнув до солдата з короткою чорною стрижкою, яку він показав знявши
шолом.
— А ви там їх знайти не можете чи як?
— Мені знову повторити питання?! — Фелер відійшов від Рейли й
саркофагу. — Мефорій, ти як завжди у свому репертуарі!
— І що тепер вся місія завалиться чи як, пане Фелерміт?
— Ні, місія не провалиться, все тільки ускладнюється. Йолоп чортів.
Не прогав тільки нікого, тут поблизу люди Келзея лазають, а сигнал на цій
поляні, як на зло, збивається. — Фелерміт обернувся до Рейли, яка щось
робила зі саркофагом, — щось знайшла?
Мефорій обернувся до поряд стоячого солдата у чорному скафандрі й
стукнув його автоматом.
— Як ти можеш дихати в цьому костюмі? Плюс ти виглядаєш як
драчок з цим шоломом.
— Хто б говорив. — Сказав Селевін знімаючи шолом, — нормально
виглядають наші костюми, тобі ніби немає до чого причепитися.
— Тихше Селевін! — крикнув Фелерміт. — твій голос дуже нам
заважає, просто замовкни.
Рейла аналізувала кольорові кусочки мармуру на передні стінці
саркофагу.
— Пане Фелерміт ці кольорові шматочки — мозаїка, яку потрібно
скласти.
Фелер обійшов мармурний склеп.
— Я бачу тут ще з обох сторін такі мозаїки котрі потрібно скласти.
— Ох, це займе трохи часу... А підірвати чи проламати ми не можемо, бо його конструкція розвалиться і кристал у середині знищиться.
— Це ти як взнала?
— По Рентгенових фотографіях.
— Це реально проблемка... — Фелерміт підійшов до Рейли. — П'ять
хвилин тобі вистачить?
— Боюсь сама я всі сторони скласти не зможу.
— Ладно. — Фелер положив гвинтівку на траву і підійшов до лівої
сторони саркофагу, — я тобі допоможу. Мені треба зразок як складати.
— Ці квадратні шматочки легко рухаються, тільки їх не можна
відривати від стіни. У вас має вийти квітка. — Рейла тикнула пальцем на
кам'яну фігурку квітки з розкритими пелюстками, — шкода що статуетки
однотонні.
— Самому опріділити колір не складно.
— Було б добре якщо хтось склав ліву мозаїку. — Рейла обернулася в
сторону Селевіна і Мефорія.
— Забудь, їм таке не можна довіряти.
— Дарцех нам би зараз допоміг. А я казала, що не треба було йому
самому йти. Помер він, мабуть.
— Келзей навряд чи його вбив, я впевнений що зараз його у в'язницю
кинули, або зв'язаний в цій базі сидить.
Рейла нічого не відповіла, продовжуючи переставляти кольорові
квадратики.
Генрі не міг просто стояти й дивитися як склеп зараз розкриють і
заберуть кристал.
— Ларо, давай я з відси всіх розстріляю і все, в моєму артфоні якраз
зараз автомат лежить.
— Для початку дайте їм самим відкрити саркофаг. — Відповів Келзей.
— Рейла не виділялася розумом в академії. — сказала Лара. — Її