дівчину. — Активуй газ, Келзей не залишить все так.
Вона натиснула на кнопку пульту. Всі обернулися до вікон, щоб
побачити підпалений ліс, але всі дерева лишилися у цілому стані.
— Чого немає вогню Рейла, це жарт такий? — Міміка Фелера
підкосилася.
— Ви думали я дозволю вам зробити це?
— В мислі?
— Ваш план сподобається лише безсердечному психу! Тому я змінила
газ на більш безпечний, такий що не завдасть шкоди рослинам.
— Як ти посміла ослухалась мене? Як ти посміла таке зробити!!!
Через тебе одної Келзей нас може знищити!
— Ну нехай.
Фелер від злості вдарив по пульту управління і тим самим натиснув на
кнопки відкриття люку і зльоту. Літак поміняв орієнтацію у повітрі та
почав летіти у вертикальному положенні, Рейла не встигла міцно вхопиться
за поручні моментально вилетіла через люк. Фелер усвідомив свою
помилку за пару секунд дивлячись як дівчина віддаляється все дальше і
дальше.
— РЕЙЛА!!! — закричали всі разом.
— В неї був ранець?! Хтось бачив?!
— Тут висить її ранець... — перелякано відповів Мефорій.
— Вона зачіпляла валізу з кристалом, тому остання не встигла сісти на
місце. — Емітуючи спокій сказав Селевін.
Фелерміт закрив люк і випрямив літак у повітрі. Нічого не говорив, душа була переповнена гнівом до самого себе. Втрата Дарцеха і Рейли за
два дні не забудуться ніколи...
Пару хвилин раніше:
Літак відлетів від поляни. Лара швидко наділа шолом і хотіла
попередити Генрі, через те, що кристалу більше не має, і потрібний кисень
щезнув. Стоячи біля відкритого саркофагу Генрі подивився в артфон, але
він відключився і перестав реагувати на команди. В очах відразу побіліло, схопившись за горло, в сліпу почав повзати по траві й шукати шолом.
— Включи фільтр на артфоні! — крикнула Лара стоячи в десяти
метрів від нього. — Ти мене чуєш Генрі?! — відповіді не прозвучало, Генрі
продовжував повзати й шукати шолом. — Ти свій шолом біля мене
залишив. — Лара підняла шолом і кинула йому.
— Він вже нічого не відчуває, Ларо! — крикнув Келзей, — швидко
надінь йому шолом поки не стало зовсім пізно.
Вона підбігла і наділа на голову чорний шолом. Генрі вдихнув глибоко
і кінцево впав на живіт, не реагуючи на Ларині питання та крики.
— Зараз його організм відключив свідомість, кисень з лісу вже
розійшовся по крові. — Сказав Келзей, — не дай йому... — Його голос
зник. Лара глянула на артфон і побачила тільки виключений білий екран.
"Та щоб тебе, цього ще не хватало!" — сердито проговорила в голові.
Серце їй різко вкололо, схопившись за нього ноги підкосились і не
втримали тіло. Вона впала від болю на траву, біля лежачого Генрі. В очах
все запаморочилось, остатнє що відчула це шум вітру і холод трав'янистої
землі...
Рицарь збирає збори у пентагоні
— Ларо ти мене чуєш? — прозвучав в голові чиїсь голос. — Ти вже
мала прокинутись...
Вона відкрила очі й побачила залізну стелю білого колірну. Перед нею
завис Келзей, який перевіряв ліхтариком зірниці. Повністю прийшовши в
себе, вона підняла голову і піднялась з дивану. Відчуття болю в серці вже
зникло не лишаючи й сліду, але на зміну йому прийшло сильне хотіння сну.
Келзей сидів перед нею у бойовому костюмі без шолома. Він обережно
поміряв долонею температуру її чола і с посмішкою подивився їй в очі.
— Що тут смішного пане Келзей?
— Не бери в голову, я радію, що ви лишилися живі після цих
непорозумінь.
— Навіть не розумію... А як я тут з'явилась?
— Біля саркофага всі артфони відключаються, з чим це пов'язано нас
не дуже цікавить. Коли Фелерміт відлетів з кристалом, весь кисень
повернувся до попереднього стану, Генрі лишив далеко від себе шолом, а
артфон відключився біля саркофага, як я і казав, тому захисту чи фільтру
він ніякого не мав від іншого повітря, ти поки підійшла його легені майже
відказали.
— Ясно, а я чого свідомість згубила від болю у серці?
— Ти свій костюм дістала з хмарового збереження артфону, сам фільтр
у твому шоломі вообще не був заточений для очищення повітря з
еклайзерського лісу, все повітря з самого початку фільтрував тобі артфон, а
він відключився коли ти підійшла близько до саркофага рятуючи Генріха.
Серце в тебе заболіло через те, що воно не змогло перекачати кров з іншим
киснем. Та що я тобі буду розповідати, ти сама повинна ці речі розуміти. —