Выбрать главу

Келзей став з крісла і пересів до неї на диван. — Я телепортувався до вас у

нормальному захисті з запасними масками, і викликав ЗЧС, вони рятували

вас на місці, і відкачали весь газ, який на диво був безпечним, плюс вони

знайшли неподалік тіло Рейли.

— В мислі тіло?!

— По версії криміналістів вона впала з літака випадково. Фелерміта

наздогнати або знайти не вдалось.

— навіть не віриться в це... — з її очей майже не полились сльози.

— А щоб не помирати від горя, я повідаю хорошу новину. — Звеселів

Келзей. — В середині саркофага я знайшов червоний пергамент. — Він

простягнув руку, взяв з маленького столика цей червоний пергамент і

розгорнув його. — Жертву віддали ви неймовірну, думки й цілі зробили

помірно. Зрадити совість свою не дали, жертвою ліс від вогню зберегли.

Душу і тіло вищім силам доручили, небесний кристал за це получили. Два

леви від зла богиню бережуть, час для спасіння вам з неба дадуть. Помилок

наробити — це совість пропити. Згадайте, приходьте тоді захищайте. На

ваш успіх все людство сліпо надіється, зробіть добре діло і серце

прозріється. — Келзей задумливо приклав руку до підборіддя. — На цих

словах текст кінчається.

— Цей листок по розмірах підходить до нашої золотої книги.

— Я також це помітив, але нічого це не дає.

— А що з Генрі? Він хоч здоровий?

— Генрі ще пів години тому пішов по справах, а куди й для чого не

сказав... Ладно, якщо добре себе відчуваєш, мені з міністерства на

електрону пошту роботи багато дали, помогти не хочеш?

Тим часом Генрі телепортувався в кабінет Терена ле Генріха. Від такої

неочікуваності паперові листки розлетілися по всьому кабінету.

— Доброго дня ваша величносте Генріх перший. — обережно

привітався Терен сидячи за столом.

— Привіт Генрі... Тебе ж Генрі чи Терен звуть?

— Терен це моє прізвище, але називайте як вам зручно.

Генрі підправив комір на свому білому плащі який він взяв у артфону і

пішов до виходу з кабінету.

— Є якісь новини з нашого світу?

— А, так вони зі мною зв'язуватися. — Він піднявся із розкішного

столу і підійшов до виходу відкриваючи двері перед королем. — Якраз я

мав зараз їм передзвонити.

— Це добренько! — Генрі перший вийшов у коридор.

Терен повів його на другий поверх в кімнату з порталом. Пройшовши

в середину, Генрі лишив артфон за дверима і терен закрив двері на ключ.

На столі так само їх чекав телефон у вигляді чорного кубу з різними

вирізами.

— А хтось знає крім нас про нашу таємницю?

— Якщо ваша величносте ні кому не казали, то ні.

— Це добре. Запускай телефон.

Терен посміхнувся і набрав номер. Над телефоном з'явився чорний

голограмний екран, після декількох гудків з'явилось зображення лиця.

— Ало, це ви Генріх Терен? — запитало лице.

— Я з королем, — відповів терен, — будь добрим відведи лице від

камери, твої щоки закривають весь обсяг.

— Упс вибачаюся... — він відійшов на крок від камери, тепер було

видно ще і його чорні волосся. — Мене звати...

— Ой та непотрібно, я нового ім'я не запам'ятаю! — строго сказав

Король

— Ти нам доповідь даси, або ще когось треба чекати пів години?

— Ти чого так строго? — прошепотів Генрі Терену на вухо. — не дай

боже він зв'язок відрубає.

— Не бійтесь королю, я знаю, що роблю. — Прошепотів він у

відповідь.

— Генріх. — сказав хлопець з екрана.

Двоє Генріха обернулися до екрана.

— Ой, я забув, що вас обох Генріх звуть... — лице хлопця почервоніло, й він перемикнув камеру на чорно— білий режим, щоб приховати колір

обличчя. — Ви про щось конкретне хочете запитати?

Терен обернувся до короля, він своєю чергою зробив крок до екрана і

зробив серйозне обличчя.

— Як там справи з моїм замовленням?

— А ви на рахунок бомб... — парубок перемикнув текст на свому

планшеті. — Як ви й просили ми таємно залучили до складання бомб з

чорної матерії найкращі уми, процес явно прискорився, вони вже другу

бомбу майже склали. З солдатами ми ніби щось вирішуємо, мало просто

хто хоче йти проти Рицаря...

— Мені живі люди не потрібні! Дайте найкращих військових роботів і

по більше!

— В цьому є дві проблемки, перша в тому, що всім військовим

роботам Рицарь змінив систему управління, тепер вони не підкоряються

нам.

— В смислі?

— Вони ходять і роблять деякі місії, але без нашого контролю і дозволю, тому складати для вас роботів нових прийдеться, плюс старої системи