повністю вже не існує, доведеться нову програмувати, а наші спеці вже
пробували й сказали це довго. Пробували вони ще рицарську систему
змінити "арт — орін", але також нічого не виходить, кажуть віруси не
дають запрацювати переробленій копії.
— І що робити з цим?
— Це тільки пів проблеми. Солдатам доведеться керувати на пряму
роботами, а проблемка в тому, що ми в іншому світі знаходимося, сигнал
тільки по порталах пройде.
— Тримайте портал включеним і керуйте роботами. — Терен розвів
руками від такої очевидності.
— Союзники Рицаря і ваші ЗЧС помітять довго включений портал і
прийдуть його закрити. Ладно ми з цим розберемося, постараємося
вкластися в строк.
— Можете не спішити. — Сумно відповів Генрі, — мої плани тут не
сходяться. Терорист один вкрав у нас деякий кристал, тому моя робота тут
затягнеться, не знаю наскільки, але точно не на довго. Ладно, якщо ти не
маєш для нас більше інфи, то ми відключаємося.
Хлопець попрощався і відключив зв'язок.
— Як ти поживаєш тут Терен?
— Ой, я вже сивіти почиваю від наших проблем, міністерство
Тархтарії вже хоче відрубати нам фінансування, їм не зручно виділяти
гроші в наш район оскільки торгівлі нормальної із зовнішнім світом не
проходить.
— А що на це кажуть ЗЧС.
— А ми просто на просто з ними зв'язатися не можемо!
— На то вони і є таємна організація.
— Але я впевнений, що вони не дозволять нам відкривати кордони.
Замкнутий цикл.
— Завтра по ідеї в пентагоні будуть офіційні збори чогось там, Рицарь
їх збирає, я замовлю за вас слово.
— Пентагон це ж Гіперборея.
— Я Рицаря попрошу чимось вам допомогти. — Генрі відкрив двері й
взяв з коридору артфон.
— Будемо дуже вам вдячні.
Король кивнув у відповідь і телепортувався на базу. На дворі вже
сильно стемніло, тому освітлення по всій базі змінилося на тепле і тьмяне.
Лара вже не лежала на дивані у вітальні. Зала була прибрана, це
насторожувало. Келзей спустився зі свого кабінету. Вигляд у нього був не
сумний і не веселий. Рукою він показав Генрі пройти у вітальню і зручно
сісти на диван.
— Щось трапилось Кефлей? — прямо запитав Генрі сідаючи на диван
(на якому лежала Лара).
— Не виніть себе у цьому, поразки трапляються у житі часто, ми
всього лише кристал втратили.
— І це вже другий. Зараз мені навіть прийшлось призупинити свій
план. Відавши кристал Фелеру ми подарували його Рицарю. Що йому буде
заважати прийти до Фелера в нору і забрати своє? Нічого, а мій план не був
розрахований на такі повороти. — Генрі приклав пальці до підборіддя. —
Ой божечки, що ж я накоїв...
— Хотів вас запросити на завтрашні збори у пентагоні. — Перебив
незручну хвилину Келзей. — Рицарь обіцяв рішити долю економіки світу.
— Та я хотів там бути. А проблем зі мною не буде?
— Ви про то, що деякі люди не вірять вашій недавній історії? Та не
зважайте на це уваги, люди у нас всі культурні, з часом їх думка зміниться, ви все ж таки король.
— Король без королівства. — Лара вийшла із— за стіни, з опущеним
поглядом в артфон.
— Ти що тут робиш?
— Живу вроді, я почула як ти тут плачеш і прийшла. — Вона
зупинилась по середині кімнати. — В мене є добрі вісті які вас порадують.
— Щось знайшла?
— Багато чого, найцікавіше, що вдалось знайти це… — вона
перебирала файли на артфоні, — пане Келзею, пам'ятаєте капітана
Кереліса?
— Звичайно пам'ятаю, він рідний брати Фелерміта, це може звучати
для вас дивно Генріх, але Кереліс займається у нас безпекою пентагону, під
його прямим керуванням знаходяться більше двох сотень кращих солдатів.
— Не думаю, що це добра ідея довіряти брату терориста. —
Примружитися Генрі.
— Так от, — перебила його Лара. — ви може бачили, що Рицарь
власноруч когось скинув з даху пентагону.
— Ні не бачив, але чув щось подібне.
— Після ваших перших зборів, Рицарь розбив всі спецназівські загони, а остатній пів загону капітана Кереліса він добив на даху, самого капітана
він кинув на землю. На щастя ніхто не постраждав, у більшості тільки тіла
пом'яті, ці моменти зняли камери.
— А де зараз Кереліс?
— Лежить у лікарні, він ще не скоро встане на ноги.
— Цю інформацію я можу корисно використати. — Задумливо сказав
Келзей повертаючись в сторону сходів. — Я попробую це використати як