На «шапці» зображений схід сонця, а над ним дугою написано «SUNRISE SOLUTIONS», такого цілком можна було б очікувати, тільки це зображення мало нагадує будь-який відомий детективові логотип корпорації. У цього сонця на диво аматорський вигляд: немовби оригінал малювали від руки. Це стандартний лист, куди вставлено ім’я дівчинки, щоб він відчувався як більш особисте звертання. Та в ці дні і в цю пору хіба когось таким одуриш, коли навіть масові розсилки від страхових компаній і «адвокати-стерв’ятники»[39] усе персоналізують.
Шановна Діно Скотт!
Вітаємо! Сподіваємося, Вам сподобається наша ігрова консоль «Zappit», у яку вже завантажено для Вас 65 веселих і цікавих ігор. Також у пристрої є вбудований Wi-Fi, тож Ви можете завітати на Ваші улюблені інтернет-сайти і завантажувати книжки як член Кола Читачів Sunrise! Ви отримуєте цей БЕЗКОШТОВНИЙ ПОДАРУНОК як компенсацію за пропущений концерт, але, звичайно, ми сподіваємося, що Ви розкажете всім Вашим друзям про чудові враження від «Zappit». Але це ще не все! Перевіряйте демо-екран гри «Риболовля» і натискайте на рожевих рибок, бо одного дня (коли саме, дізнаєтеся вже тоді!) Ви натискатимете на них — і вони перетворюватимуться на цифри! Якщо рибки, яких Ви торкнетеся, складуться в одне з наведених нижче чисел, Ви виграєте ЧУДОВИЙ ПРИЗ! Але цифри видно тільки недовгий час, тож ПЕРЕВІРЯЙТЕ ЧАСТІШЕ! А на додачу до цієї приємності — тримайте зв’язок з іншими в нашому «Zappit Club»: заходьте на zeethend.com, і там Ви зможете й отримати свій приз, якщо Вам пощастить! Велике спасибі Вам від усієї компанії «Sunrise Solutions» і всієї команди «Zappit»!
Далі був нерозбірливий підпис, більше схожий на якусь каляку-маляку. А нижче стояло:
1034 = подарунковий сертифікат на $ 25 у «Deb»
1781 = подарункова картка на $ 40 у «Atom Arcade»
1946 = подарунковий сертифікат на $ 50 у кінотеатрах мережі «Carmike»
7459 = мопед-скутер «Wave» 50 см3 (Гран-прі)
— І що, ти справді повірила в оцю лабуду? — питає Карл Скотт.
Хоча питання було поставлене з усмішкою, Діна вибухає:
— Гаразд, я дурна, можеш мене пристрелити!
Карл обіймає дочку і цілує у скроню.
— Знаєш що? Я б у твоєму віці теж не промовчав би.
— А ти перевіряла тих рожевих рибок, Діно? — питає Ходжес.
— Так, раз чи двічі на день. Це насправді складніше, ніж гра: рожеві швидкі. Треба зосереджуватися.
А то як же, думає Ходжес. Йому це все подобається дедалі менше.
— Але цифр не було, ні?
— Поки що ні.
— Можна мені взяти? — питає він, показуючи на «заппіт». Він міркує, чи сказати дівчинці, що потім поверне, але вирішує цього не робити. У нього є серйозні сумніви, що він це робитиме. — І лист?
— З однією умовою, — каже Діна.
Ходжес, у якого починає минатися біль, знаходить у собі сили всміхнутися:
— Ну, давай, дитино, з якою?
— Перевіряйте рожевих рибок, і, якщо виграється одне з тих чисел, цур, приз мені!
— Домовилися! — каже Ходжес, думаючи: хтось хоче дати тобі приз, Діно, тільки сумніваюсь я, що то буде мопед чи подарунковий сертифікат на кіно. Він бере «заппіт» і лист і встає. — Дуже вам дякую, що приділили мені час!
— Завжди будь ласка, — каже Карл. — А коли ви з’ясуєте, що то була за чортівня, нам розкажете?
— Неодмінно! — відказує Ходжес. — І ще питаннячко, Діно, і якщо воно прозвучить по-дурному, то не забувай, мені вже до сімдесяти йде!
Дівчинка всміхається:
— У нас у школі містер Мортон каже, що буває лише одне дурне питання…
— …і це те, яке ви не поставили, звичайно! Я і сам завжди це так відчував, то ось воно. У школі вашій про це всі знають, так? Про безкоштовні консолі, рибок з номерами і призи?
— І не лише в нашій, в усіх інших також. Твіттер, Фейсбук, Пінтрест, Yik Yak… воно все так працює.
— І той, хто був на концерті й може це довести, має право отримати такий?
— Угу.
— А що Бетсі ДеВітт? Вона теж отримала «заппіт»?
Діна насуплює брови:
— Ні, і дивно це навіть, бо в неї є фотографії з того вечора і вона надіслала одну на сайт. Але вона не так швидко це зробила, як я, вона все постійно робить в останній момент, то вони там, мабуть, уже скінчилися. Так усе можна проспати.
Ходжес знову дякує Скоттам за приділений йому час, бажає Діні успіху на сцені і виходить до своєї машини. Коли сідає за кермо, усередині так зимно, що видно пару з рота. Знову вилазить біль: потужно пульсує чотири рази. Ходжес перечікує напад зі стиснутими зубами, тепер уже переконуючи себе, що гостріший біль — це від нервів, адже він тепер знає, що з ним не гаразд, але переконати себе до кінця не дуже вдається. Два дні раптово здаються шалено довгим чеканням лікування, але він чекатиме. Мусить чекати, бо йому сяйнув жахливий здогад. Піт Гантлі в це не повірить, а Іззі Джейнз узагалі подумає, що його на «швидкій» треба везти до найближчої божевільні. Ходжес і сам не до кінця вірить у це, але всі деталі складаються докупи, і, хоча картина виглядає дико, в ній є певна огидна логіка.