Коли вона закінчила, у класі зробилося тихо, а тоді пані Чайка почала роздавати подарунки. Тишу щомиті порушував сміх. Алекс отримав лазерного ліхтарика, чиє світло утворювало пляму у формі голої жінки, Кінга — плюшеву мишу на ковзанах, Каська — останню книжку відомої молодіжної письменниці Єви Новак. І тільки двоє людей у класі, отримавши свої подарунки, мовчали. То були Каміла й Міхал, які безпорадно розглядали свої рамки для фотографій.
Наприкінці уроку вчителька оголосила, що визначила покарання Міхалові. Перед самими святами він повинен прочитати реферат про Різдво. Усі промовисто позирнули на Камілу, навіть Малгося дивилася на подругу докірливим поглядом. Мабуть, саме тому, щойно за пані Чайкою зачинилися двері класу, Каміла підійшла до Міхала.
— Я напишу цей реферат замість тебе.
Але Міхал не відповів. Озвався лише тоді, коли вони вийшли зі школи. Саме тоді виявилося, що на лавці перед школою сидів Олек. Хлопець підійшов до Каміли й простягнув їй маленький пакуночок.
— Пробач мені, — сказав він. — Це тобі подарунок на Миколая.
Каміла глянула на Олека. Вона боялася розгорнути дарунок, бо ж сама нічого не подарувала хлопцеві. І раптом їй сяйнула думка.
— У мене теж є дещо для тебе, — посміхнулася вона. — Пробач, я не встигла загорнути, — і, сказавши це, дівчина витягла з рюкзака зелену рамку в жабки й простягнула Олекові. — Матимеш у що вставити мою фотку.
Вона не встигла договорити, як до них підійшов Чорний Міхал і, вручивши Камілі торбинку з Миколаями, сказав:
— Ти теж встав собі його фотку. А за реферат про Різдво красно дякую.
Чисте сумління
Історія з подарунками на Миколая, рефератом і Камілин учинок обурили навіть Малгосю.
— Я тебе не впізнаю! — дорікнула вона подрузі й почала нервово протирати окуляри.
— Я сама себе не впізнаю, — відказала Каміла. — І взагалі не знаю, що робити. Мабуть, піду до пані Чайки й у всьому зізнаюся. Що ти мені порадиш, іти чи ні?
— Якщо хочеш, щоб я тебе поважала, то йди, — відказала Малгося. — А може, ти думаєш, що твоя свинська поведінка — це метод боротьби з його почуттями? Якщо ти не підеш і не зізнаєшся, що це був не твій реферат, є шанс, що Міхал перестане тебе кохати. Жодному хлопцеві, навіть такому злостивому, як він, не може подобатися дівчина, котра на таке здатна.
— А Мацек що думає? — спитала Каміла, утупившись у підлогу.
— Гадаю, тобі краще не знати, — відказала Малгося.
— Я піду, — вирішила Каміла й вийшла із класу.
Пані Чайка вислухала її розповідь на диво спокійно. Може, тому, що Каміла розказала про все? Спершу дівчина хотіла поговорити лише про реферат, але відразу розплакалася й крізь сльози оповіла про Міхалові почуття й про те, як це її дратує. Згадала й про Олека та його таємницю, пов’язану з керамікою, і про те, як він на неї образився. А все через Міхала. Зізналася навіть у тому, що на Андрія її яблучна шкірка вклалася літерою «М». Після цих слів учителька зробила те, чого Каміла від неї не сподівалася: пані Чайка просто обняла її.
«Нічого собі», — подумала дівчина, притулившись до плеча вчительки й вдихаючи запах її парфумів.
— Ніхто досі так не довіряв мені, — зворушено мовила пані Барбара. — Я почуваюся перед тобою в боргу.
Обидві замовкли, а тоді пані Чайка вирішила.
— Зробімо ось що: напишеш замість Міхала реферат. Але за те, що зізналася не відразу, я мушу тебе покарати. Підеш до бібліотеки й допомагатимеш обгортати книжки. Робитимеш це щодня, аж до зимових канікул. Я сама оголошу про це на уроці.
Каміла кивнула й хотіла вже йти, але вчителька зупинила її.
— Знаєш, добре всі конфлікти, суперечки й недомовки з’ясовувати до свят. Щоб, коли ділишся облаткою,[16] твоя совість була чистою. Розумієш, про що я?
— Авжеж, — відповіла Каміла й повернулася до кабінету.
На уроці класна керівничка повідомила про покарання для Каміли. Зробилося тихо — так, що, коли б у повітрі літала крихітна мушка, чутно було б її дзижчання. Першою порушила тишу Каська. Її вигук «Хто б подумав!» роздратував Малгосю, яка голосно заявила:
— Я! Бо я знала, що Каміла так зробить. Вона чесна!
І лише Чорний Міхал нічого не сказав. Замість того хлопець нервово креслив на аркушику хрестики й закарлючки, а в голові вирували різні думки. Лише вчора він сердився сам на себе й на весь світ, проколов циркулем Камілині очі на фотографії й не міг відповісти на питання: «Що мені в ній подобалося?» Сьогодні він знайшов на нього відповідь. Проте з тією рамкою в жабки все-таки вийшло негарно…
16
У Польщі за святвечірнім столом заведено ділитися облаткою з витисненими на ній різдвяними мотивами. Кожному із присутніх дістається шматочок. (