Тієї самої миті металева милиця, яка висковзнула з рук чоловіка, несподівано швидко описала в повітрі дугу і вдарила Сайласа по нозі.
Нестерпний біль блискавкою пронизав усе тіло Сайласа, коли милиця поцілила в дошкульне місце, а саме по стегнах, де був його пояс із шипами. Він зігнувся і впав на коліна. І перш ніж зміг підняти пістолет і вистрелити, нога жінки вдарила його в щелепу.
Колле біля під’їзної дороги почув глухий звук пострілу, і це ввело його в паніку. Він зрозумів, що, як і далі буде так стояти, його кар’єра завтра вранці закінчиться.
Поглянувши на металеву браму маєтку, він прийняв рішення:
— Вибивайте її!
У далеких закутках затуманеного розуму Роберта Ленґдона також прозвучав постріл. І вигук болю. Його власний? У потилиці ніби свердлили отвір. А кричали десь поряд.
— Де вас носить? — кричав Тібінґ мажордому, який саме прибіг.
— О, Господи! Що сталося? Я викличу поліцію!
— Ні! Ніякої поліції! Краще допоможіть нам. Дайте щось таке, чим би ми могли зв’язати цього монстра.
— І принесіть льоду, — додала Софі.
Ленґдон знову опам’ятався. Зазвучали голоси. Якийсь рух навколо. Ось він сидить на дивані, Софі прикладає до його голови шматочки льоду. Голова болить. Коли до нього нарешті знову повернувся зір, він побачив перед собою на підлозі якесь тіло. «Це мені ввижається?» Величезний чернець-альбінос лежить зв’язаний, із заліпленим пластиковою стрічкою ротом.
Він обернувся до Софі.
— Хто це? Що сталося?
Звідкись пришкандибав Тібінґ.
— Вас врятував лицар, який вимахував Екскалібуром[34], виготовленим «Акме Ортопедик».
— Як це? — Ленґдон зробив спробу сісти.
— Боюся, — сказав Тібінґ, — я щойно продемонстрував вашій дамі переваги мого стану, які завжди недооцінюють.
Ленґдон глянув на ченця, намагаючись второпати, що ж сталося. Його підборіддя було розбито, одяг намок від крові.
— На ньому була волосяниця, — пояснив Тібінґ.
— Що саме?
Тібінґ вказав на просочену кров’ю смужку шкіри з шипами, яка валялася на підлозі.
— Пояс смирення. Він носив його на своїх стегнах. Я вдарив, куди треба.
Ленґдон потер голову. Він знав про пояси смирення.
— А звідки ви… знаєте про таке?
Тібінґ усміхнувся.
— Християнство — це моя сфера зацікавлення, Роберте, і я знаю про існування сект, де носять такі сердечка на рукавах, — він вказав своїм костуром на кров, яка сочилася крізь плащ ченця. — Так, як тут.
— «Opus Dei», — прошепотів Ленґдон, пригадуючи висвітлення в медіа цієї громади, особливо деталі стосовно ритуалів, які виконували найвідданіші члени секти і які в суспільстві вважалися неприйнятними… такі члени, як цей чернець, що зараз лежав перед ними на підлозі.
— Роберте, — сказала Софі, підходячи до дерев’яної коробки, — а це що?
Вона тримала в руці маленьку трояндочку — інкрустацію, яка відлетіла від кришки.
— Вона відкриває напис на коробці. Я думаю, текст міг би розповісти нам, як відкрити наріжний камінь.
До того як Софі й Тібінґ змогли щось вимовити у відповідь, заверещали поліцейські сирени й океан синіх вогнів залив пагорби та почав рухатися під’їзною алеєю. Тібінґ спохмурнів.
— Друзі мої, здається, ми маємо щось вирішувати. І що швидше, то краще.
Розділ 54
Колле та його агенти увірвалися через центральний вхід до володіння Лью Тібінґа. Розділившись на кілька груп, вони почали обшукувати всі приміщення першого поверху. Кімнати були порожніми.
Колле вже збирався віддавати своїм людям наказ шукати в підвалі та навколо будинку, як раптом почувся звук автомобільного мотора.
За секунду Колле знову вибіг з будинку, по дорозі забравши з собою одного зі своїх агентів. Вони перетнули галявину за домом і, задихаючись, добігли до дверей вилинялої від дощів сірої будівлі. Колле увірвався всередину, тримаючи зброю напоготові, і ввімкнув світло.
То була велика стайня. Але коней не було. Очевидно, власник віддавав перевагу потужнішим кінським силам; стайню використовували як сховище для дивовижної колекції машин: чорний «феррарі», перша модель «ролс-ройса», старовинний спортивний «астон-мартін», вантажний «порше 356».
Крайнє відділення було порожнє. На підлозі виднілися плями мастила.
Колле побіг далі. Вони не могли їхати по ґрунту. Брама і під’їзна дорога перекриті двома патрульними машинами, щоб успішно діяти за будь-якої ситуації.