— А ви не думаєте, що те видіння було… ну, просто видінням? — нерішуче запитав Владислав. — Щось на зразок колективної ґалюцинації.
— У певному сенсі це й була ґалюцинація, — погодився реґент. — Але вона відображала об’єктивну реальність вищого рівня, яку ваша свідомість інтерпретувала у звичних для вас образах. На відміну від інших людей, що переживали схожі видіння, ви маєте переконливий доказ того, що не стали жертвою своєї розбурханої уяви.
Ми відразу збагнули, про який доказ ідеться. Наприкінці видіння Рівал де Каерден дав нам точну подобу меча, що висів на стіні у зброярні Кер-Маґні, і пояснив, що це — його внутрішня сутність, тоді як на Ланс-Оелі знаходиться лише фізична оболонка. Коли ж Владислав зауважив, що свого часу ця фізична оболонка боляче вжалила його, мої брати, Сіґурд та Ґійом, запевнили нас, що надалі це не повториться, оскільки тепер ми володіємо внутрішньою сутністю меча. Прибувши в Кер-Маґні, ми переконалися, що меч верховного короля справді визнає нас своїми господарями і більше не „пручається“. Ми взяли його із собою на Основу, навіть не підозрюючи, який фурор це викличе серед тутешніх інквізиторів.
Владислав простягнув руку й торкнувся ефеса меча, що лежав на невисокому столику між нашими кріслами. Я відчувала, що в нього крутиться на язиці одне питання, яке він не наважується висловити вголос із побоювання видатися цілковитим невігласом. Це зрозумів і реґент.
— Дарма бентежитесь, юначе. Метрів меч — нерозгадана загадка навіть для мене. Я відчуваю в ньому величезну силу, але нічогісінько не знаю про те, звідки вона береться і як діє. Кілька разів я з дозволу Метра намагався дослідити цей меч, проте особливими успіхами похвалитися не можу. Хіба що навчився нейтралізувати його больовий вплив, та й то не до кінця — коли беру його до рук, він неприємно „щипає“, а всі мої спроби бодай трохи витягти його з піхов призводили до дуже прикрих наслідків. Наскільки мені відомо, ви — єдині люди, яким підкоряється Метрів меч.
— І що це означає? — позікавилась я.
— Формально нічого. При всій своїй загадковості, цей меч не має ніякого офіційного статусу, хоча його й називають мечем верховного короля. У нього навіть нема власного імені, нікому не відома його історія, ніхто ні разу не бачив його в роботі. А проте, в Імперії він віддавна вважається своєрідним символом королівської влади; це єдина зброя, яку будь-кили носив при собі Метр. А тепер меч належить вам — і можу вас запевнити, ніхто не наважиться заперечувати ваші права на нього. Нікому іншому ще не вдавалося тримати його в руках, не кажучи вже про те, щоб видобути його з піхов.
Ми з чоловіком швидко перезирнулися. Майже так само нам говорила про меч і Сандра. Щоправда, вона зараховувала його, разом з короною та скіпетром, до офіційних реґалій Імперії, тоді як Ференц Карой заперечував це. А втім, різниця невелика. Офіційно чи ні, цей меч символізував верховну владу, а ми були єдині, кому він підкорявся…
— А що, як він уже втратив свою силу? — зі слабкою надією припустив Владислав. — Принаймні частково. Тут ваші люди перевіряли його, звичайних чаклунів він і зараз не сприймає. Та, можливо, з вами й іншими вищими маґами поводитиметься інакше?
— Сумніваюся. Навіть через наш контакт я відчуваю, що його могутність нітрохи не зменшилася. Ба навпаки — з відходом Метра він став ще неприступнішим. Досі будь-який досвідчений чаклун інквізиторського рівня мав можливість огорнути його силовим коконом і перенести з одного місця в інше, але Віченцо Торічеллі, якому я доручив забрати меч із Кер-Маґні, не зміг навіть підступитися до нього. — Реґент гмикнув. — Тільки не подумайте, що я збирався позбавити вас законного спадку. Коли я надсилав Віченцо на Ланс-Оелі, то не знав про існування другого заповіту, а дізнавшись, не поставився до нього серйозно, розцінив це як прощальний жарт Метра. За всієї своєї раціональності, він вважав себе великим дотепником, і така витівка була цілком у його стилі. Я, звичайно, і вгадці не мав нехтувати королівською волею, проте був певен, що формулювання „ґрафство Ланс-Оелі з усім належним до нього“ меча не стосується. Лише наприкінці жовтня, коли Імперією стали ширитися чутки… Гадаю, вам уже відомо про них?