Ми ствердно кивнули. Про існування цих чуток згадувала ще Сандра, та оскільки вона мешкала далеко за межами імперських земель, а до того ж насамперед була заклопотана своїми власними бідами, то не надто цікавилася ними й мала про них лише загальне уявлення. Зате перший же інквізитор, якого ми зустріли на Основі, охоче розповів нам, що, за цими чутками, Метр насправді не відішов у Безмежний Всесвіт, а помер справдешньою смертю, залишивши людям свою частку Вселенського Духу — останню у світі земному. Проте він не передав її іншій людині, а натомість обрав своїм наступником меч, який, бувши неживим предметом, міг утримувати в собі Дух як завгодно довго.
Про подальшу долю меча говорили різне. За найпоширенішою версією, Метр уже знайшов йому нового господаря, а за іншою — цього господаря мав обрати сам меч. І претенденти на спадок не забарилися — різного штибу авантюристи, реліґійній фанатики і просто божевільні, що стверджували, буцімто останній з Великих являвся їм уві сні, й вимагали піддати їх випробуванню мечем. Навіть чимало інквізиторів, щиро вважаючи це маячнею, все ж були не проти спробувати щастя. Тому й не дивно, що з-поміж двох десятків людей, які були присутні у штаб-квартирі, не менше дюжини під тим або іншим приводом торкалися до нашого меча, а переконавшись, що він „кусається“, кидали на нас погляди, сповнені заздорощів… і благоговіння.
— Певна річ, — продовжував Ференц Карой, — усі ці балачки про передачу частки Духу мечу є повною нісенітницею. Але та раптовість, з якою виникли ці чутки, і швидкість, з якою вони поширилися, не могли не насторожити мене. Це скидалося на старанно продуману й добре організовану кампанію. У зв’язку з новими обставинами, Метрів заповіт щодо Ланс-Оелі вже не здавався мені жартом: адже меч досі перебував там і, судячи з невдалої спроби Віченцо Торічеллі забрати його, вперто не хотів залишати Кер-Маґні, наче наполягав на своїй належності до решти спадку. Це змусило мене до ретельного аналізу всіх Метрових учинків перед його відходом, і в результаті я згадав про вас, Інно. Тоді я ще жодним чином не пов’язував вас з іншими подіями, але поступово цей зв’язок дедалі чіткіше окреслювався, а після звістки з Аґріса я остаточно переконався, що ви з Владиславом і є ті самі спадкоємці, про яких ішлося в головному заповіті Метра.
Реґент перевів подих і довірчим тоном зізнався:
— Останні три місяці були, мабуть, найважчими в моєму житті. Марно я виправдовувався й пояснював, що нічого не знав про Метрові плани і не брав у них участі. Ніхто не вірив мені, навіть мої найближчі соратники вважали, що я накоїв дурниць, а тепер намагаюся вмити руки, зняти з себе відповідальність. На мене посипалися звинувачення, що я не встежив за вами, дозволив вам утекти з Ланс-Оелі і вскочити в смертельну халепу. Ті ж, хто підозрював мене в надмірних владних амбіціях, пішли ще далі й висловлювали припущення, що це не просто недбалість з мого моку, а зловмисні дії з метою усунути вас зі свого шляху на престол. Не знаю, чим би все закінчилося, якби ви справді загинули… На щастя, все обійшлось, і ви повернулися цілі та неушкоджені. Сподіваюсь, тепер пристрасті вгамуються, і мене, принаймні, перестануть звинувачувати у „зловмисних діях“.
„Отак-от, Інно,“ — подумки мовив Владислав. — „Сандра мала рацію.“
Я насилу стримала гірке зітхання. Реґентові слова про престол поховали наші останні надії на те, що Сандра помилилася в своїх здогадах, щодо Метрового задуму. А надто ж мені не сподобалося, що Ференц Карой згадав про це ніби між іншим, наче йшлося про щось давно вирішене й не варте подальшого обговорення.
— Ви вважаєте, — обережно спитала я, — що Метр замислив усе це для того, щоб зробити нас королем та королевою?
— Сам я так не вважаю, — відповів реґент. — Зате в цьому переконані інші. І, мушу визнати, мають на це вагомі підстави. Від часу утворення Священної Імперії нею правив Метр — Великий. Але він пішов у Безмежність, на світі не лишилося інших Великих, і людям видається цілком природним, що тепер на чолі наймогутнішої держави Граней має стати вищий маґ. А ще краще, щоб правителів було двоє — чоловік та дружина, король і королева. Вже з цієї причини ви, Інно, як єдина жінка серед вищих маґів, і Владислав, як ваш чоловік, є головними претендентами на трон.