260 Поки вистачить горлянок!
Брекекекекс, коакс, коакс!
Діоніс
Брекекекекс, коакс, коакс!
Не переквакать вам мене.
Жаби
Ну й нас не подолаєш ти!
Діоніс
Овва! Як треба, то горлати
І я тут буду цілий день,
Аж поки не здолаю ваше квакання.
Брекекекекс, коакс, коакс!
Ну, от і вгамував я ваше квакання!
Xарон
270 Cтривай, стривай, час веслувать до берега.
Плати й виходь.
Діоніс
Ось два оболи, на, візьми!
Гей, Ксантій! Де ти, Ксантій? Ксантій, де ти? Гей!
Ксантій
(здаля)
Агов!
Діоніс
Іди сюди!
Ксантій
Привіт господарю!
Діоніс
Ну, що ти бачив?
Ксантій
Тільки бруд і темряву.
Діоніс
А ти не бачив там клятвопорушників
І батьковбивць, як говорив Геракл?
Ксантій
А ти?
Діоніс
(показуючи на глядачів)
Я й зараз бачу, Посейдоном свідчуся!
Ну, що ж тепер робити?
Ксантій
Краще далі йти.
Ми ж зараз там, де звірі дикі водяться,
280 Як говорив він…
Діоніс
Буде ще він плакати!
Це лиш мене лякавши, похвалявся він, —
Мою відвагу знаючи, завидував.
Хвальків таких немає, як Геракл отой!
А я волів би з ким жахливим стрітися,
Щоб подвиг, гідний подорожі, справдити.
Ксантій
Якийсь я гомін чую, Зевсом свідчуся!
Діоніс
(злякано)
Де, де?
Ксантій
Здається, ззаду.
Діоніс
Ну, то ззаду йди!
Ксантій
Ні, спереду, здається.
Діоніс
Ну, то йди вперед!
Ксантій
(приглядається)
Зевс свідок, звіра бачу величезного!
Діоніс
Який він?
Ксантій
Дивовижний! Він міняється, —
290 То бик, то мул, а то немовби жінкою
Став чарівною.
Діоніс
(зрадівши)
Де вона? На неї йду.
Ксантій
Це вже не жінка, стала вже собакою!
Діоніс
(з жахом)
То це Емпуса!
Ксантій
Все обличчя полум'ям
Горить на ній.
Діоніс
Нога у неї мідяна?
Ксантій
Одна, а друга — з гною, Посейдоном я
Клянусь!
Діоніс
Куди ж тікати?
Ксантій
А мені куди?
Діоніс
(біжить через орхестру до крісла Діонісового жерця)
Рятуй, мій жрець, і ми з тобою вип'ємо!
Ксантій
Геракле-владче, ми пропали!
Діоніс
Ой, не клич,
Не зви мене цим, чоловіче, іменем!
Ксантій
300 Ну, Діонісе!
Діоніс
Це ще гірше, й так не зви!
Ксантій
Ну, йди вперед! Сюди, сюди, господарю!
Діоніс
А що?
Ксантій
Сміліше! Все на добре вийшло нам,
І можемо, як Гегелох, сказати ми:
«Знов бачу в хвилях після бурі… ласицю!»
Емпуса зникла.
Діоніс
Побожися!
Ксантій
Свідок Зевс!
Діоніс
І ще раз!
Ксантій
Свідчусь Зевсом!
Діоніс
Ще раз!
Ксантій
Свідок Зевс!
Діоніс
Ой, як я, бідний, зблід, її побачивши!
Ксантій
А плащ твій з переляку зовсім порудів!
Діоніс
Ой, відкіля нам стільки лиха випало!
310 Кого з богів винить в моїй загибелі?
«Ефір — домівку Зевса», «часу крок важкий»?
Ксантій
Агов!
Діоніс
Ну, що там?
Ксантій
Ти не чув хіба?
Діоніс
Та що?
Ксантій
Десь флейти грають.
Діоніс
Справді! Ще й повіяло
Так таємниче смольним духом факелів.