Еак
Евріпід з Есхілом лаються.
Ксантій
Невже?
Еак
Діла, діла великі діються
760 Cеред мерців, зчинився цілий заколот!
Ксантій
Чого ж це так?
Еак
Закон-бо давній діє тут
Для всіх мистецтв високих і шанованих, —
Хто інших перевищує умілістю,
Той харчування в Пританеї матиме
І трон з Плутоном поруч…
Ксантій
Зрозуміло все!
Еак
А інший, дужчий, у мистецтві з'явиться,
То перший має місцем поступитися.
Ксантій
Ну, і чого ж Есхіла це стривожило?
Еак
Віддавна посідав він трон трагедії,
770 Як найславетніший митець.
Ксантій
А зараз хто?
Еак
Коли зійшов під землю Евріпід, зібрав
Усіх він торбохватів та грабіжників,
Усіх бандитів, батьковбивць та зломщиків,
А їх в Аїді сила. Ті, наслухавшись
Його крутні, софізмів, хитромудрощів,
Сказились і поетом кращим визнали.
А загордівши, став він домагатися
Есхілового трону.
Ксантій
Ну, й побитий був?
Еак
Ні, свідок Зевс! Народ з великим галасом
780 Cтав вимагати суду, хто майстерніший.
Ксантій
Ото мерзота!
Еак
Галас аж до неба знявсь!
Ксантій
І що ж, в Есхіла не знайшлось захисників?
Еак
Людей порядних мало й на землі, і тут!
Ксантій
Ну, а Плутон, що думає він діяти?
Еак
Змагання й суд звелів улаштувати він,
Щоб їх мистецтво оцінити.
Ксантій
Чом тоді
За трон цей і Софокл не йде змагатися?
Еак
Не хоче, Зевсом свідчусь! Як зійшов в Аїд,
Поцілував Есхіла й руку дав йому,
790 А той на троні поряд посадив його.
Тепер і він гадає, Клідемід, казав,
Зайняти чергу. Пощастить Есхілові,
То він не зрушить з місця, а як ні, тоді
Сам з Евріпідом вийде на змагання він.
Ксантій
Коли ж це буде?
Еак
Дуже скоро, свідок Зевс!
От, саме тут ця дивина відбудеться, —
На терезах мистецтво будуть важити.
Ксантій
На безмін візьмуть, мов ягня, трагедію?
Еак
Мірила слів, косинці й локті винесуть,
800 Квадратні форми…
Ксантій
Цеглу вироблятимуть?
Еак
І важелі, і клиння. Евріпід казав,
Що по словечку розбере трагедії.
Ксантій
Есхіл, гадаю, дуже цим розгніваний.
Еак
Як бик, він глянув, лобом в землю вставившись.
Ксантій
А хто ж суддя?
Еак
Та вже було мороки з цим!
Людей розумних небагато знайдете,
Та ще й афінян кликать не схотів Есхіл.
Ксантій
Немарно ж їх вважає він за злодіїв.
Еак
А інші всі не тямлять у поезії
810 Нічого. Отже, до твого господаря
Звернулися, — він у мистецтві знається.
Зайдім до мене! Як пани посваряться,
То нам напевне доведеться плакати.
Еак і Ксантій заходять в лвері Плутонового дому.
ОДА
Перша половина хору
Жовчю жахливого гніву поет закипить громоносний,
Щойно свого красномовця-суперника вгледить,
що зуби
Точить на нього, і в люті безтямній очима
Він поводити почне.
В блиску шоломів слова конегриві злетяться до бою,
Стружки тонкої різьби попливуть у словесного
майстра,
820 Тільки б од збройнокомонних відбитись атак
гострослова,
Від гучних його промов.
Гриви густої до пліч розкуйовдивши кучми патлаті,
Зсунувши брови грізні, зареве і вергати почне він
Хрип цвяхозбиваних речень, мов вітер, що снасті
і дошки
Рве з хисткого корабля.
Потім словес балакливий митець і дошкульний
цінитель,
Свій розпустивши язик і заздру вузду закусивши,
Плетивом дотепів речення пишні здолає,
Щоб легенів не трудить.
Завзято сперечаючись, входять Есхіл і Евріпід, з ними Діоніс.
Евріпід
830 Не умовляй же, трону не зречуся я!