Судячи з мого досвіду, після тривалого смутку люди часто повертаються до життя з новою енергією і свіжими поглядами на речі. Вони наче весь цей час розкладали свої внутрішні пазли і шукали новий спосіб їх скласти.
Можливо, ви теж протягом якогось часу дозволяли собі відчувати біль і думати про життя і смерть, щоб потім повернутися до активнішого життя й помітити, що деякі речі стали для вас легшими і простішими.
Можливо, ви також зауважили, що відчуваєте щастя ще глибше. Як сказав один мудрий чоловік: «Біль поглиблює резервуар радості, звільняючи для неї місце».
Однак, звісно, страждати можна до певної межі.
Люди часто тримаються за те, що варто було б відпустити. Проте буває й навпаки. Наприклад, ви відмовилися здобути науковий ступінь чи інші навички, які насправді вам вдалося б розвинути, якби ви більше вірили в себе. Або ж поставили хрест на особистому житті ще до того, як розглянули всі можливості.
Якщо ви часто дратуєтесь і почуваєтеся втомленими, можливо, ви відмовилися від чогось важливого. Про це навіть можна вже не пам’ятати. Імовірно, ви позбулися чогось ще на ранніх етапах життя, бо вам у цьому часто відмовляли, а ви ще не могли належно сформулювати свої бажання. Тепер ви прагнете недоотриманої уваги, але не знаєте, що це таке і як її здобути.
У такій ситуації вам слід піти іншим шляхом. Не можна здаватися, краще через гнів і боротьбу набиратися сил, щоб мати енергію для досягнення бажаного.
Перший крок — абсолютно чітко усвідомити, чого ви прагнете. Один клієнт у відчаї запитав мене: «Як мені дізнатися, чого я хочу, якщо я сам цього не усвідомлюю?»
І все-таки з’ясувати це не так важко, як здається. Придушене прагнення часто намагається вийти на світло. Воно часом виявляється у вигляді тривоги. Або лишає сліди у заздрощах чи фантазіях.
Крім того, якщо ви протягом тривалого часу відвідуватимете психотерапевта, те, чого ви шукаєте, виявить себе під час спілкування. У такому разі за умови вашої цілковитої щирості фахівець допоможе дібрати слова й навчитися просити про бажане.
Клієнтка, з якою я працювала протягом майже року, одного дня нерішуче зізналася, що відчуває потребу сісти мені на коліна й обійнятися. Звісно, таке не можна реалізовувати в кабінеті психотерапевта. Однак це прагнення варто осмислити, уважно проаналізувати і якомога чіткіше висловити.
Коли пацієнтка усвідомила своє призабуте прагнення, наступним викликом для неї було вийти з кабінету й отримати бажане. Важливо не відмовитися й не відпустити свого прагнення ще раз.
У житті існує хиткий баланс між боротьбою і відмовою від бажаного. Якщо ви достатньо гнучкі, то помітите, що цей баланс постійно змінюється. Іноді найкраще рішення — відпустити щось, а часом треба поборотися.
Як правило, вам краще вдаватиметься або одне, або інше. Якщо ви впертий борець, очевидно, вам потрібно навчитися відпускати, щоб відчути свободу.
На смуток можна реагувати по-різному. Ви можете інтенсивніше боротися за бажане, якщо це можливо. Безглуздо плакати через те, чого можна досягнути. Зазвичай труднощі полягають у тому, щоб відрізняти можливе від неможливого. Принагідно на думку спадають «Молитви про душевний спокій»: «Боже, дай мені спокою прийняти те, чому не зарадити, хоробрості для того, що ще можна змінити, і мудрості, щоб відрізнити одне від одного».
Якщо ви вирішите змиритися, бо ситуацію не змінити або ціна боротьби зависока, вас охопить смуток. Знов-таки, і тут є два шляхи. Можна опиратися цьому почуттю, перемкнувши думки на щось позитивне або роблячи те, що подобається. Також можна піддатися своєму смутку, знайти необхідні співчуття й турботу, поринути в тугу й дозволити собі думати про те, що ви хотіли б мати. Можливо, це принесе вам полегшення і сміливість рухатись далі. Доцільно вміти робити і те, й інше, переходити від першого варіанту до другого.
Я завжди раджу своїм засмученим пацієнтам займатися улюбленою справою. Це дозволить накопичити достатньо енергії і сил, щоб повністю прийняти свій біль.
Якщо ви постійно опираєтеся тому, що завдає вам болю, можна випробувати таку стратегію: зануртесь у ваш біль і виплачте його. Однак, якщо ви легко піддаєтеся похмурим почуттям, можна вчинити інакше: іти проти цих почуттів і шукати те, що приносить радість.
Якщо один метод не працює, спробуйте інший. Згодом ви віднайдете власний гнучкий спосіб взаємодії зі смутком, що дозволить вам опиратися своїм почуттям або дослухатися до них відповідно до ситуації.