• розробка спільно зі слідчим плану реалізації заходів у справах, порушених за оперативними матеріалами;
• налагодження належної взаємодії слідчого з оперативними працівниками, експертами, громадськістю, які залучаються до розслідування (розкриття) злочину;
• забезпечення кваліфікованого керівництва слідчо-оперативною групою (СОГ), бригадою;
• чіткий розподіл обов’язків між членами СОГ;
• проведення регулярних оперативних нарад СОГ з метою обговорення результатів і визначення наступних завдань розслідування;
• налагодження систематичного обміну інформацією;
• планування роботи слідчого з урахуванням усіх справ, які є у нього в провадженні;
• забезпечення СОГ технічними засобами;
• забезпечення чіткого виконання плану розслідування;
• відбір необхідного нормативного матеріалу і забезпечення нерозголошення даних досудового слідства;
• забезпечення діяльності членів СОГ за умов дотримання наукової організації праці та управління.
Комплекс організаційних заходів у кримінальній справі має бути ретельно визначеним, конкретним і деталізованим. Дотримання цих вимог набуває особливого значення при розслідуванні складних і багатоепізодних справ слідчою групою або бригадою, коли чіткий розподіл функцій між членами групи або бригади є важливою передумовою забезпечення ефективного та швидкого розслідування.
Організація розслідування повинна базуватися на сучасних досягненнях у галузі наукової організації праці.
1.2.2. Планування розслідування: поняття, завдання, види і принципи
Планування та організація розслідування хоча й тісно пов’язані між собою, але різняться за змістом і функціями. Планування розслідування полягає не тільки у складанні плану розслідування, це — частина великої проблеми розкриття злочинів. Тому воно застосовується в слідчій, оперативно-розшуковій, експертній діяльності.
Планування являє собою організаційний і творчий аспекти складної розумової праці слідчого, яка здійснюється з першого моменту розслідування і до його завершення (С. Голунський).
Під плануванням розслідування розуміють визначення шляхів розкриття злочинів, окреслення обставин, які підлягають з’ясуванню, а також встановлення найдоцільніших строків проведення необхідних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів (В. Коновалова).
До завдань планування розслідування належать:
• визначення найраціональніших шляхів розкриття злочинів;
• забезпечення об’єктивності, повноти та всебічності розслідування;
• забезпечення застосування засобів, прийомів і методів криміналістики з урахуванням особливостей кожної конкретної кримінальної справи;
• забезпечення найефективніших форм взаємодії між слідчими, експертними та оперативно-розшуковими підрозділами при розкритті та розслідуванні кримінальних справ;
• забезпечення досягнення мети розслідування з мінімальними витратами людських і матеріальних ресурсів, а також економне використання робочого часу слідчого.
Існує кілька рівнів планування: планування роботи слідчого (календарний план), планування розслідування в конкретній кримінальній справі, планування проведення певної слідчої дії, планування здійснення тактичної операції, тактичного прийому; планування початкового, наступного та заключного етапів розслідування.
Кожен рівень планування включає чотири основні стадії:
1) визначення загального напряму дій, формування мети, побудова версій і формулювання логічних висновків;
2) виділення обставин, які необхідно встановити;
3) визначення засобів, за допомогою яких буде встановлено обставини вчиненого злочину; прийняття тактичних рішень;
4) визначення виконавців і термінів виконання.
Планування розслідування в кримінальній справі необхідно відрізняти від планування окремої слідчої дії, тактичного прийому, тактичної комбінації, тактичної операції.
Планування розслідування злочину складається з такого:
• визначення завдань розслідування з урахуванням особливостей конкретного вчиненого злочину;
• побудови (висування) слідчих версій;
• аналізу версії та визначення обставин (питань), які потрібно встановити;