Наближалися різдвяні канікули, і шкільна атмосфера стала неспокійною, у ній пахло грозою, як і завжди перед довгою перервою між чвертями. Загальний середній бал контингенту учнів зазнав свого звичного передріздвяного падіння. Звіти про прочитані книжки здавали із запізненням, і часто вони підозріло нагадували анотації на суперобкладинках (зрештою, скільки десятикласників здатні назвати «Ловця у житі» «цією вогненною класикою повоєнної юності»?) Класні проекти залишалися напівдоробленими чи недоробленими, відсоток усунутих від занять за лизання та петінг у коридорах злетів до небес, і облави на курців марихуани влаштовували тепер набагато частіше, бо учні Лібертівілльської старшої школи не відмовляли собі в маленьких передріздвяних веселощах. Тож чимало учнів були на підйомі; прогули вчителів теж були на підйомі; а в коридорах і класних кімнатах догори підіймали святкові прикраси.
От тільки Лі Кебот не була на підйомі. Уперше за всю свою кар’єру в старшій школі вона провалила іспит і дістала «незадовільно» з машинопису. Здавалося, вона не може навчатися — бо розум раз у раз відволікався, і думками вона поверталася до Крістіни, до зелених приладів на панелі, що перетворилися на сповнені ненависті зловтішні котячі очі, що споглядали, як вона вмирає, удавившись шматком їжі.
Але для більшості учнів останній тиждень перед різдвяними канікулами був періодом розслабухи, коли ті порушення, за які в інший час вони б відхопили папірець про усунення від уроків, їм пробачали; коли безсердечні вчителі раптом вирішували підняти оцінки за іспит, який усі склали погано; коли мирилися дівчата, які запекло ворогували до того; і коли хлопці, які не раз і не два влаштовували мордобиття через реальні чи вигадані образи, вчиняли так само. Та найпомітнішою ознакою розслабленого періоду, яка переважала всі інші, був той факт, що міс Рейвах, горгону групи продовженого дня з кімнати 23, бачили з усмішкою на губах… і не раз, а цілих кілька разів.
Денніс Ґілдер у лікарні був на помірному підйомі — гіпси прикутого до ліжка йому поміняли на гіпси для ходіння. Фізіотерапія вже не була такими тортурами, як раніше. Він походжав коридорами, завішаними «дощиком» і прикрашеними першо-, друго- і третьосортними різдвяними картинками, його милиці стук-стукали по підлозі, часом потрапляючи в такт із колядками, що лилися радісно з гучномовців під стелею.
То була цезура, затишшя, інтерлюдія, період спокою. Під час своїх, здавалося, нескінченних прогулянок туди й назад лікарняними коридорами Денніс розмірковував про те, що все могло бути й гірше… значно, значно гірше.
І недовзі таки стало.
36 / Бадді та Крістіна
У вівторок 12 грудня «Тер’єри» програли «Флібустьєрам» з рахунком 54:48 у спортзалі Лібертівілльської старшої школи. Більшість фанів вийшли в чорноту безвітряного вечора не надто розчарованими: усі спортивні коментатори в районі Піттсбурга віщували «Тер’єрам» черговий провал. Результат навряд чи можна було назвати розчаруванням. А фани «Тер’єрів» могли пишатися Ленні Беронґґом: він сам-один заробив карколомні 34 очки, поставивши новий шкільний рекорд.
Однак Бадді Реппертон був розчарований.
А раз Бадді був розчарований, то Річі Трелоні теж зі шкури пнувся, аби бути розчарованим. Так само, як і Боббі Стентон на задньому сидінні.
За ті кілька місяців, що минули відтоді, як його попросили покинути школу, Бадді неначе постарів. Частково це пояснювалося бородою. Він тепер менше скидався на Клінта Іствуда, а більше — на капітана Ахава у виконанні якогось сильно питущого молодого актора. Ці останні кілька тижнів Бадді страшенно багато пиячив. Йому снилися сни, такі жахливі, що він навіть згадувати їх не міг. Він прокидався весь укритий потом, тремтячи, відчуваючи, що якимось дивом ледве уник страшної загибелі, що тихо підкрадалася до нього під покровом ночі.
Проте випивка відрубувала ці сни. Відрубувала нижче йобаних колін. Чудово, чорт забирай. Працювати вночі, а цілий день спати — якраз те, що треба.
Він опустив вікно свого пошарпаного й побитого «камаро», убираючи в себе морозне повітря, і викинув порожню пляшку. А потім потягнувся через плече й промовив: «Ще один коктейль Молотова, мус-сью».
121
Well it’s out there in the distance / And it’s creeping up on me / I ain’t got no resistance / Ain’t nothing gonna set me free. / Even a man with one eye could see / Something bad is gonna happen to me… (