Ураз шкіра на спині в нього взялася сиротами, неначе по його могилі щойно промарширував гусак, і хоча він розумів, що то лише машина десь аж на протилежному березі (у безвітряні зимові ночі звук розлягався навкруги на великі віддалі), першим йому спало на думку те, що десь прокинувся доісторичний звір (величезний вовк чи, може, саблезубий тигр) і вистежив свою жертву, притиснувши її до землі.
Звук не повторився, і лижник подибав собі далі.
37 / Дарнелл мислить
Того вечора, коли Бадді Реппертон та його друзі здибалися у Квонтик-Гіллз із Крістіною, Вілл Дарнелл засидівся в гаражі довше, ніж до півночі. Того дня його емфізема розійшлася не на жарт. Коли було аж так погано, він боявся лягати, попри те, що взагалі любив поспати, як той ведмідь у барлозі.
Лікар сказав йому, що задихнутися уві сні для нього дуже малоймовірно, але з наближенням старості емфізема все щільніше стискала йому легені, і він дедалі більше цього страшився. Те, що його страх ірраціональний, нічого не міняло, анітрохи. І хоч до церкви будь-якої конфесії його нога не ступала з дванадцяти років — сорок дев’ять років тому! — він відчував нездорову цікавість до обставин, які склалися два з половиною місяці тому довкола смерті Папи Івана Павла І. Папа помер у ліжку, і знайшли його вже вранці. Мабуть, уже задубів. Саме цей момент невідступно переслідував Вілла. Мабуть, уже задубів.
Він заїхав у гараж о пів на десяту на своєму «крайслері-імперіалі» 1966 року, останньому авто, яким він планував володіти в житті. Приблизно в той самий час Бадді Реппертон помітив проблиски-близнюки далеких фар у дзеркалі заднього огляду.
Статки Вілла сягали понад два мільйони доларів, але гроші більше не давали йому великої втіхи, утім, як і раніше. Гроші вже навіть не здавалися повністю реальними. Ніщо не здавалося, крім емфіземи. Ця була відразливо справжньою, і Вілл радо відволікався на все, що дозволяло бодай ненадовго перестати про неї думати.
Проблема Арні Каннінґема — ось що відвертало його думки від емфіземи. Він підозрював, що саме через це й дозволив Каннінґему ошиватися в гаражі тоді, коли найсильніша чуйка кричала йому виставити малого з гаража, він чомусь небезпечний. З Каннінґемом і його відновленим плімутом ‘58-го року щось було не так. Відбувалося щось дуже дивне.
Того вечора малого не було; він з усім своїм шаховим клубом ЛСШ на три дні поїхав у Філадельфію, на осінній турнір північних штатів. Каннінґем з цього поглузував; він узагалі круто змінився й більше не був тим прищуватим підлітком з великими круглими очима, на якого наїхав був Бадді Реппертон, підлітком, якого Вілл одразу ж (хоч і помилково) записав у плаксії-слабаки, та ще й у латентні педики на додачу.
По-перше, він став цинічним.
Учора вдень він сказав Віллу в конторі, коли вони курили сигари (хлопець тепер їх теж полюбляв; чи в курсі про це його батьки, Вілл сумнівався), що він прогуляв уже стільки засідань шахового клубу, що за статутом його вже мали б виперти з організації. Слоусону, куратору-консультанту, було про це відомо, але він волів закривати на це очі, доки не відбудеться Турнір північних штатів.
— Я прогуляв більше зборів, ніж будь-хто, але я й граю краще, ніж будь-хто, і цей гівняр знає… — скривившись, Арні на мить узявся обома руками за поперек.
— Тобі б до лікаря сходити, хай подивиться, — зауважив Вілл.
Арні йому підморгнув, зненацька видавшись значно старшим за свій вік, що наближався до вісімнадцяти років.
— Мені, щоб розтягнути хребет, не треба нічого, крім доброго християнського йобу.
— То ти їдеш у Філадельфію? — Вілл був розчарований, попри те, що в Каннінґема назбиралося відгулів; це означало, що він на кілька ночей має поставити за головного Джиммі Сайкса, а Джиммі був такий тупий, що своєї сраки від морозива не відрізнить.
— Аякже. Не відмовлюся ж я від трьох днів яскравих вогнів, — сказав Арні. А побачивши, як скисло обличчя Вілла, широко всміхнувся. — Але ти не переживай. До Різдва залишилося вже зовсім нічого, усі твої постійні клієнти замість свічок запалювання й карбюраторних комплектів купують малечі іграшки. До наступного року тут буде затишшя, ти ж сам знаєш.
122
Baby, lemme ride in your automobile, / Hey, babe, lemme ride in your automobile! / Tell me, sweet baby, / Tell me: Just how do you feel? (