То була правда.
Але не вся правда, Лі, так? Ні. Не вся.
З одного боку, нічого гіршого статися не могло. Кохання вповільнює час реакції; воно притлумлює відчуття небезпеки. Моя розмова з Джорджем Лебеєм відбулася дванадцять довгих днів тому, і від думки про те, що він сказав (а ще гірше — на що натякав), більше не ставало сторчма волосся на моїй потилиці.
Те саме було правдою — чи неправдою — стосовно тих кількох разів, коли я розмовляв з Арні чи краєм ока бачив його в шкільних коридорах. Дивне відчуття, однак ми неначе повернулись у вересень і жовтень — ті місяці, коли стали чужими одне одному просто тому, що Арні був дуже зайнятий. Коли ми все-таки розмовляли, він поводився досить приємно, хоча сірі очі за скельцями окулярів залишалися холодними. Я чекав, що мені от-от зателефонують зарюмсана Реджина чи невтішний Майкл і повідомлять новину про те, що Арні врешті припинив з ними гратися та з кінцями поховав думку про коледж восени.
Але цього не сталося, і новину про те, що Арні набрав додому багато літератури про Пенсильванський університет[163], Університет Дрю[164] і Університет штату Пенсильванія[165], я почув від самого Моторота, нашого шкільного психолога. Саме ці навчальні заклади найбільше цікавили Лі. Мені було про це відомо. І Арні теж.
Два вечори тому я випадково підслухав, про що говорили на кухні моя мама й сестра Еллі.
— Мамо, а чому Арні до нас більше не приходить? — спитала Еллі. — Вони з Деннісом що, посварилися?
— Ні, сонечко, — відповіла мама. — Я не думаю. Але коли друзі дорослішають… іноді вони віддаляються одне від одного.
— От зі мною такого нізащо не станеться, — з усією дивовижною переконаністю дівчинки, якій щойно виповнилося п’ятнадцять, заявила Еллі.
Я сидів у сусідній кімнаті й думав: а що, як це лише галюцинація, яку спричинило довге перебування в лікарні, на що натякав Лебей, а насправді є тільки оце — ми віддаляємося одне від одного, між двома друзями дитинства ширшає дистанція. Я бачив, що в цьому є певна логіка, вона прозирала й у моїй зацикленості на Крістіні, цьому клині, який увігнався між нами.
Це означало закривати очі на неспростовні факти, але відчуття було втішне. Якщо в це повірити, то ми з Лі зможемо зажити звичайним життям — брати участь у шкільній діяльності, трохи більше позубрити до відбіркового іспиту, який буде в березні, і, ясна річ, стрибати одне одному в обійми одразу ж, як її батьки чи мої виходитимуть з кімнати. Зажиматися як парочка до нестями закоханих хтивих підлітків, якими ми й були.
Усе це приспало мою пильність… приспало нас обох. Ми були обережні — насправді никались, як коханці, що зраджують чоловіка й дружину, а не парочка підлітків. Але сьогодні гіпс зняли, сьогодні я зміг користуватися ключами від свого «дастера» замість просто дивитися на них, і під дією імпульсу подзвонив Лі й спитав, чи не бажає вона піти зі мною до всесвітньо відомого Полковника скуштувати трохи його всесвітньо відомих «Хрустких ніжок». Вона радісно погодилась.
Тож, мабуть, ви бачите, як наша пильність ослабла й ми стали на крихту необачними. Ми сиділи на стоянці, не вимикаючи двигуна «дастера», щоб від пічки йшло тепло, і розмовляли про те, як покінчимо з тим старезним і безмежно розумним монстром жіночої статі, так, неначе то пара дітей гралася в ковбоїв.
І ніхто з нас не помітив, як іззаду під’їхала Крістіна.
— Він готується до тривалої облоги, якщо це буде потрібно, — сказав я.
— Що?
— Коледжі, у які він подав заяву. Ти так досі й не зрозуміла?
— Це ті універи, які найбільше цікавлять тебе, — терпляче пояснив я.
Лі глянула на мене. Я подивився їй в очі, витискаючи з себе усмішку. Але не виходило.
— Гаразд, — сказав я. — Пройдемося ще раз. Коктейлі Молотова відкидаємо. Динаміт — річ ризикована, але на крайняк…
Хрипкий зойк, який видала Лі, увірвав мене на півслові — як і вираз безмежного переляку, що відбився на її обличчі. З широко розплющеними очима й розтуленим ротом вона дивилася кудись уперед, крізь вітрове скло. Я простежив за її поглядом, і те, що побачив, так мене приголомшило, що на мить я теж заціпенів.
163
Приватний університет, розташований у Філадельфії, штат Пенсильванія. Належить до елітної Ліги Плюща.
165
Публічний університет, розташований в університетському населеному пункті Юніверсіті-Парк, штат Пенсильванія.