І він зареготав.
Канючі з Доном обмінялися поглядами, у яких до тривоги домішувався якийсь азарт.
Бадді нахилився до них, ліктями спираючись на коліна в джинсах.
— Слухайте, — промовив він.
23 / Арні та Лі
Радіо було налаштоване на станцію WDIL, де Діон своїм жорстким мудрованим голосом співав про «Сью, яка пішла по руках»[97], але ні він, ні вона не слухали.
Його рука ковзнула під футболку, що була на ній, і знайшла м’яку розкіш її грудей, увінчаних сосками, уже затверділими від збудження. Дихала вона різко й уривчасто. І вперше її рука спустилася туди, де він її хотів, де він її потребував, до його паху, а там натисла, і оберталася, і рухалася, без досвіду, але з достатнім бажанням, щоб компенсувати його брак.
Він поцілував її, і її рот відкрився широко, відпускаючи язик, і поцілунок був як вдих чистого аромату/смаку дощового лісу. Він відчував, як вона вся промениться жагою і збудженням.
Він нахилився до неї, притиснувся, усім тілом, і тієї ж миті відчув, як вона відповідає — чистою, гарячою пристрастю.
А потім вона зникла.
Арні сидів, приголомшений і одурманений, трохи праворуч від керма, коли увімкнувся плафон у салоні Крістіни. Ненадовго; пасажирські дверцята грюкнули, надійно зачиняючись, і світло знову згасло.
Він ще трохи посидів, не розуміючи, що сталося, на мить навіть забувши, де він є. У тілі за відчуттями була повна каша — мішанина з емоцій і сумбурних фізичних реакцій, напівдивовижних, напівжахливих. Лімфатичні вузли боліли; пеніс був твердим залізом; у яєчках угніздився тупий біль. Він відчував, як кров’яним потоком нестямно женеться адреналін, угору-вниз, і кругом-навколо.
Стиснувши руку в кулак, він вдарив себе по нозі, сильно вдарив. Потім посунув уперед на сидінні, відчинив дверцята й вийшов за нею.
Лі стояла на самому краю Насипу і вдивлялася в темряву. На яскравому прямокутнику всередині тієї темряви в костюмі лідера профспілки з 1930-х розгонистим кроком пройшовся Сильвестр Сталлоне. І знову в Арні виникло те відчуття, що він живе в якомусь дивовижному сні, який будь-якої миті може піти під укіс і перетворитися на кошмар… а може, ці зміни вже почалися.
Вона стояла надто близько до краю — він узяв її за руку й обережно відтягнув. Земля тут була суха й крихка. Ані паркану, ані поруччя. Якби земля на краю обвалилася, Лі б полетіла донизу — і приземлилася десь серед передміських забудов, вільно розкиданих довкола кінотеатру просто неба на Ліберті-Гілл.
Насип був затишною місцинкою для коханців ще з незапам’ятних часів. Він розташовувався наприкінці Стенсон-роуд; довгий, звивистий відрізок двосмугової асфальтованої дороги, що спершу вигинисто покидала місто, а потім гаком розверталася і вливалася в нього знову, закінчуючись глухим кутом на Лібертівілль-Гайтс, де колись була ферма.
Було четверте листопада, і дощ, що почався раніше того суботнього вечора, переріс у легенький мокрий сніг. Насип і безплатний (якщо мовчазний) перегляд кіна був у повному їхньому розпорядженні. Він повів її назад до машини (і пішла вона доволі охоче), думаючи, що на щоках у неї сльота. І лише всередині, у примарному зеленому світінні лампочок панелі приладів, роздивився, що насправді вона плакала.
— Що сталося? — спитав він. — Що не так?
Але вона тільки головою похитала і розплакалася сильніше.
— Я що… то було щось таке, чого ти не хотіла робити? — він проковтнув слину і змусив себе це сказати. — Торкатися мене отак?
І знову вона похитала головою, але Арні не зовсім розумів, що це означає. Незграбно й стурбовано він пригорнув її до себе. А десь у глибині свідомості вже думав про сльоту, поїздку назад і те, що він досі не поставив Крістіні зимові шини.
— Я ще ніколи не робила такого для жодного хлопця, — сказала вона йому в плече. — Це вперше я взагалі торкнулася… ну, ти розумієш. Я зробила це, бо хотіла. Бо я хотіла, от і все.
— Тоді в чому річ?
— Я не можу… тут, — слова виходили повільно й болісно, по одному, з жахливою нехіттю.
— На Насипу? — Арні здивовано роззирнувся, з дурною думкою про те, що вона могла подумати, ніби він реально привіз їх сюди для того, щоб на шару подивитися «К.У.Л.А.К»[98].
96
Ridin along in my automobile, / My baby beside me at the wheel, / I stole a kiss at the turn of a mile, / My curiosity running wild — / Cruisin and playin the radio, / With no particular place to go (
97
Діон Френсіс Дімуччі, більш відомий як Діон (нар. 1939 р.) — американський співак і композитор. Сингл «Runaround Sue» (1961 року) — один з найвідоміших у його доробку.
98
«КУЛАК» (англ.