Выбрать главу

Др. Михайло /Іозинський.

ПЕРЕДМОВА.

В частині 1-ій ,,Крівавої Книги“ подали ми най-яркійшг приміри того масовою винищування українського народу та його духових і матеріальних дібр, яким значився польський наїзд на землі української Галичини в pp. 19181019.

Коли в половині липня 1919 р. Польща заняла цілу українську Галичину, сі злочини польської окупаційної влади залили всю Галицьку вемлю, зазначуючися огнем і руїною, кровю і трупами, розстрілами, шибеницями і могиламиі зойками тисяч і тисяч гонених, мов колись у турецький ясир, у польські табори смерти,в табори для полонених і інтернованих.

В міру того, як Польща укріпляла в українській Галичині свою окупаційну владу, те винищування українського народу ставало системою, яка має за ціль: як найшвидше стерти з Галицької землі, землі українських володарів Ярослава Осьмомисла, Романа і Данила, її відвічний український характер і зробити з неї польську провінцію, в якій історичний господар сег землі, український нарід, коротав би свій вік як раб Польщі.

Сю систему винищування українського народу польською окупаційною владою представляємо в сій частині 11-ій ,,Крівавої Книги“.

Вибір найяркійших прижірів польських злочинів, доконаних в році 1920, містять часленні ноти Уряду до Найвисшої Ради, як також наша преса.

Коли-б хотіти видати весь матеріял, яким роз-порядтае Уряд, треба би на се томів,томів, якими ,,перелякать саме пекло можнаб“.

Котдпй з тих злочинів повторяється на нещасній Галицькій землі що дня, в кождім селі, місточку, місті, нагадуючи слова Шевченка:

„/ не в однім отім селі А скрізь на цілій Україні .Іюдий у ярма запрягли Пана луна ні . .

Ся публікація обнпмає фактичний матеріял по кінець 1020-го року.

Очесидно, що в сім 1921-ім році в системі польської окупаційної влади нічого не змінилося. Воно тільки що-раз глибше вливається своїми кігтями в живе тіло українського народу.

Відень, в червні 1921.

З М І с т.

Насть І.

Розділ І. Сторінка Польська окупація Галичини і міжнародне право- • 1_Ю

Розділ II.

Польська окупація в Східній Галичині..... IX —25

Розділ III.

Примушування українського населення до грошевих

і особистих чиннтьб для польської держави* 26—35

Розділ І\.

Убійства, знущання, рабунки. арештування, інтернування, засуди.......... 36 — 48

Розділ V.

Табори полонених і інтернованих...... 44—50

Розділ VI.

Нищення українського шк льництна ..... 51—79

Розділ \ II.

Польська кольоиізацін Східної Галичини .... 80 —116

Розділ VIII.

Польські проби Фалшуваиня волі населення • ■ ' 117—119

Закінчення..........120

Розділ І. Сторінка

Економічне винищування краю: реквізиції, контрибуції і грабування.........123—133

Розділ II.

Дрештування, биття, мордування і загуди- • • • 134147

Розділ III.

Арештування, грабежі, катування і вбннгтна иа Бои-

ківщнні і Гуцульщині........148 —170

Розділ IV.

Табори полонених і цивільних Стернованих • • 17 L—217

Додаток І.

З мартірольоґії ччнтеиьстна в pp. 1910 і 1020 • • 218—234

Додаток II.

Сіінс священиків інтернованих і арештованих в pp.

1919 і 1920 • .................236-241

MP. 1

I.'

Польська окупація Галичини і міжнародне право.

1. Польський окупаційний режім в Галичині зі становища міжнародного права.

Західно-Українській Народній Републиці, яка підчас розпаду бувшої австро - угорської монархії утворилася на українських її землях 1. падолиста 1918 р. як самостійна держава, не судилося працювати в мирі над своєю внутрішньою будовою. Зараз в перших днях падолиста 1918 р- пішла проти неї війною Польща, хотячи завоювати українську Галичину.

В сій війні виступила Мирова Конференція найперше як посередник, а потім як суддя.

В імени Мирової Конференції предложила т. зв. комісія Бертелемі дня 28. лютого 1919 р. у Львові обом сторонам проект перемиря, на якого основі вони мали би понехати війну і здатися в справі означення границь між Польщею й Західно-Українською Народньою Републикою на Мирову Конференцію.