– Із допомогою даних мобільного оператора «Київстар» ми встановили його місцеперебування, – похвалився опер. – На жаль, далеко від Рівного. Проте, дякувати Богу, не настільки далеко, аби вашого, так би мовити, поплічника неможливо було повернути в місто і покарати за скоєний злочин. У хвилини, коли ми тільки починали допит, наш колега, який заходив сюди ненадовго, повідомив про його затримання. Тож зовсім скоро він повернеться сюди. А за допомогою одорологічної експертизи ми зможемо точно встановити, хто з вас перебував у будинку Мáрко Вітторіно і, урешті-решт, натиснув на гачок, – резюмував Кир’ях.
Шевчук із нерозумінням глянув на опера. Відтак на свого адвоката. Її обличчя видавалося кам’яним і майже сірим. Інтуїтивно Шевчук зрозумів, що новина більш серйозна за своїми наслідками, ніж можна було б думати спочатку.
– Одорологічна експертиза[23], – вже навіть не приховуючи свого тріумфального погляду, почав пояснювати Єгор, – дозволить нам за запахом встановити, хто з вас перебував у будинку жертви. Ми вилучимо запахові сліди в будинку та ваші з Базилюком. Усе просто, як два по два, – розвів руками Єгор, широко посміхаючись.
Субота, 2 лютого 2019 року. 18:45
Скляр перечитував отримані від підозрюваних свідчення. Слідак прекрасно розумів, що вони і є справжніми злочинцями, проте за законом прямо називати їх убивцями не мав права. Презумпція невинності. Ти не винен, доки не доведена твоя вина. А довести можна лише в суді. Тож поки ці троє лише підозрювані.
На першому допиті Шевчук так і не відмовився від своєї заяви, що спільників не мав, а все вчинив сам. Поліцейські чудово розуміли, що заарештованому не уникнути покарання і він тільки тягне час, аби щось придумати. Або ж ця мовчанка – для того, аби не бовкнути зайвого. А далі в тихій, спокійній обстановці обговорити з адвокатом усі деталі й вирішити, як діяти.
Учора вранці вони провели допит Ілони Вітторіно. Жінка заперечувала будь-яку причетність до справи, стверджуючи, що брат усе придумав і втілив у життя самостійно. Єгор усвідомлював, що, передбачивши подібний розвиток подій (себто арешт когось одного з них), кузени заздалегідь домовилися заперечувати вчинення вбивства групою осіб.
І досі слідак відчував неприємний осад після розкриття злочину. Він хоч і знав від самого початку, що Ілона Вітторіно має найбільш резонний мотив, та жодного разу не хотів вірити, що це саме вона. Думка, що в неї незаперечне алібі, його неабияк тішила. Надто ця жінка йому сподобалася. Не як жінка, а як людина. І вкотре він переконався, що вірити нікому не можна. Така вже в нього робота – кожного разу в цьому переконуватися.
А ще він зрозумів, що так нашорошувало його з першого дня розслідування. І мучило постійно. Коли на місці злочину він відчув, що щось пропустив. Тоді зауваження Ілони Вітторіно йому видалося дещо дивним, та він не надав йому того значення, якого варто було: «Ну, а вам би сподобалося, якби ваша дівчина стала пропонувати колишньому хлопцеві поновити стосунки?» Чому саме «дівчина», а не дружина? Звідки вона знала, що в нього є дівчина чи що він не одружений? Ось що тоді його насторожило, та він не надав цьому важливого значення.
Слова «дівчина» чи «дружина» можна бовкнути навмання. Це насправді не є показником. І тільки сьогодні довідався (після допиту Базилюка), що, використавши свої зв’язки, колишній працівник правоохоронних органів відразу дізнався, хто саме розслідуватиме справу. А заразом і інформацію про самого Скляра. Убивці хотіли повністю контролювати процес, навіть після скоєння злочину. Тож Ілона Вітторіно тоді банально бовкнула зайвого.
Скляр тепер зрозумів, що видалося йому не так в очній ставці Віталіни Волошко та Ілони Вітторіно, коли він навмисне звів їх разом у день вивчення місця злочину. Не знаючи суті справи, він неправильно інтерпретував ситуацію. Ілона Вітторіно дивилася зневажливо на Волошко не просто тому, що та була коханкою її чоловіка. Ця жінка знала, що зовсім недавно позбавила Волошко можливості відкрити власну практику за допомогою Мáрко Вітторіно. То було відчуття тріумфу над ворогом. Хто б не зашарівся від такого погляду? Яким би стервом не була Віталіна Волошко, вона спасувала перед ще більшим стервом.
Одорологічна експертиза, щойно проведена, засвідчила, що вбивство скоїв саме Базилюк: із дверних ручок будинку потерпілого вилучені його запахові сліди. Поліція знову провела допити всіх трьох підозрюваних, і тепер ті не мали змоги заперечувати. Шевчук ще пробував якось захистити кузену, та згодом здався і в цьому. Сьогодні по обіді всі троє, урешті-решт, визнали свою вину.
23
Криміналістична одорологія – у даному випадку мається на увазі інструментальна: за допомогою спеціальних приладів криміналісти отримують запахові сліди на місці злочину і мають змогу порівнювати їх із запахом підозрюваного. Дані прилади в Україні з’явилися порівняно недавно.