-- Ерік, навіть найбільш реалістично знята стрічка потребує сценарій і режисера. Наразі ви говорите так, ніби це має бути щось документальне. О! -- Циммерман кивнув. -- Гм, угу. Шевановський хоче режисерувати, так? Скільки йому там, сто двадцять років? І взагалі, для чого вам тут потрібен я? -- Йому було прикро про це говорити, але то була правда. -- Знімайте це за власні гроші та самі об'їдьте світ, і я думаю, що воно насправді так і буде... тревелог із... -- він зупинився, -- Тревелог, -- сказав він тихо, -- із вампірами. Хм.
-- Так. -- відповів Ван Хельсінґ.
-- Щодо вашої команди. Ви її вже зібрали?
-- Ми чекаємо зеленого світла.
-- Я думаю... це могло б бути сімейною драмою, певною мірою. "Дракули Далласа". Ні, ні. Я жартую! Просто прикидаю собі. Вам потрібна гарна дівуля у вашій команді. Ні... дві. Одна в окулярах і розумна, а інша трохи… знаєте… невибаглива. Навіть хтива. Це має сенс для вас?
-- Я вас чую, -- сказав Ван Хельсінґ, -- і уважно слухаю.
-- М'язистий хлопчина... спеціаліст по всіляким гаджетам... дві дівчини.. ви... можливо ви професор, чия дитина чи дружина перетворилась на вампіра? Боже... це починає нагадувати "Місію нездійсненну". А вона була великим хітом впродовж багатьох сезонів, -- пояснив Циммерман, перш ніж його відвідувач встиг неправильно зрозуміти сказане. Він відкинувся на спинку крісла, раптом відчувши серйозне покращення свого настрою. -- Це може вистрілити. Може перетворитись на драму, про конфлікти між командою... романтичні переплутки... і, звичайно, вампіри. -- Він скорчив дурну посмішку і знав наскільки вона була дурною -- Родзинка всього шоу.
-- Тоді ви допоможете нам. Я і містер Шевановський. Ми зробимо чорнове фільмування у суботу ввечері.
Посмішка повисла на нижній губі Циммермана.
-- Містер Шевановський дасть вам список всього, що йому потрібно. -- Ван Хельсінґ поліз у кишеню піджака, дістав конверт і штовхнув його через стіл, -- Читайте, читайте, подивіться.
Циммерман відкрив конверт і почав розглядати написи, викарбувані на папері. Перова ручка із чорнильними плямами, стиль головного режисера. Там був запит на три камери Arriflex 16 і знімальну групу, два підвісних мікрофони, звукозаписувальне обладнання, ліхтарики та піротехнічні факели -- о боже! - вісім акторів, два гримери, костюмер і...
-- Двісті свічок? -- він приголомшено запитав. -- І канделябри для них? Ви в курсі, що зараз середа? Це все неможливо підготувати до суботи!
-- Чому ні?
-- Для цього є певні перешкоди! Законодавчі дозволи! Я маю на увазі... Речі тут не робляться так швидко, Ерік. Нам потрібно щонайменше тиждень, щоб зібрати це все. І, окрім того... вам потрібно підшукати якусь локацію.
-- Вже знайшов. Містер Шевановський запропонував мені три варіанти: закинутий ната... ната... Я не можу вимовити це слово, але це критий басейн. Отож, він у Гарден Гроув. Другий варіант це стара середня школа у Комптоні. І третя, готель Вістлер (Whistler) у...
-- Піньйон-Гіллс! -- фиркнув Циммерман. -- Звісно він порадить це місце! Це ж там поліція моралі й піймала його з молодою ціпонькою!
-- Ми обрали готель Вістлер -- спокійно продовжив Ван Хельсінґ, -- містер Шевановський вже зв'язався із власником нерухомості, паном Бутбі. Я підписав документ в "Росйській кімнаті", по якому я плачу п'ять тисяч за використання і виплачу всі гроші якщо хтось травмується, або якщо обвалиться дах чи підлога.
-- Ви несповна розуму! -- не стримавшись сказав Циммерман. -- Вістлер закрився понад десять років тому! Половина згоріла у лісовій пожежі, з того що я чув. Пожежний інспектор ні за що і нікому не дозволить підпалити двісті свічок і піротехнічні факели у тій пороховій бочці! До того ж якого біса вам взагалі потрібні свічки?
-- Для атмосфери справжності. Містер Шевановський сказав, що пожежний інспектор буде присутній. Він також сказав, що все потрібно зробити саме так. Тож нехай так і буде. Tehty ja tehty! (фінською - зроблено і зроблено)
-- Нізащо, ні. Ніколи цього не станеться. Дідька лисого.
Бліда рука Ван Хельсінґа дістала чекову книжку з іншої кишені піджака. Клацнула кулькова ручка.
-- Яку суму, -- сказав він, тримаючи ручку, -- потрібно вам надати?
* * *
За тринадцять годин до того.
У багатобарвному неоновому сяйві голлівудської ночі Ерік Ван Хельсінґ чекав поза "Російською кімнатою" на Велику людину. Так, Велику. Він завжди так вважав, відтоді, як побачив перший із фільмів Мортона Шевановського у стилі нуар 1940-х років, "В'язень-детектив". Він дивився його у 1963 році на маленькому телевізорі в задній частині перукарні, куди ходив, щоб пограти у карти з містером Балогом, перукарем, та його друзями. Ерікові було п'ятнадцять років, але він уже був вправним у розтраті грошей. І "В'язень-детектив", хоч і вся ця статичність та нерівномірне переходження між локаціями забивала ефір, і все ж яскраві чорно-білі картинки з різким, раптовим і темним насильством все одно вразили Еріка в той день і змусили його замислитися, чи коли-небудь він зможе зустрітися з чоловіком, який мав такий вигадливий талант, щоб зняти той фільм... і інші нуари після нього, такі як "Диявол у светрі" і "Біжи, вбивце, біжи", а також пізніші фільми, такі як "В'язниця болгарських дівчат". Не забуваючи про бойовик "Танцюй, сказав ворон у сьомий день" зі сценою, де локомотив проїжджає по тілах полонених конфедератів. В них було так багато магії.