Сам лист, бездоганно грамотний та логічно викладений, проголошував:
Пане Прем’єр-Міністр,
Доводимо до Вашого відома, чи, можливо, Вас уже повідомив Начальник Штабу Військово-повітряних сил, що учора, другого червня приблизно о десятій годині вечора, літак Британських ВПС з двома атомними боєголовками на борту не повернувся з тренувального польоту. Йдеться про «Вільє Віндікатор»[60] O/NBR, приписаний до П’ятої експериментальної ескадрильї Королівських ВПС у Боскомб Даун. Атомні бомби числяться в Міністерстві ресурсів під ідентифікаційними номерами MOS/bd/654/Mk V та MOS/ bd/655/ Mk V. У нас також є номери, під якими ці бомби числяться у ВПС США, але таку інформацію ми вважаємо за надмірну і не хочемо обтяжувати Вас їхніми номерами.
Літак виконував тренувальний політ за програмою НАТО з екіпажем із п’яти осіб та одного спостерігача. Запас пального на борту забезпечував десятигодинний політ зі швидкістю 600 миль на годину при середній висоті 40 000 футів.
Тепер цей літак з обома атомними боєголовками перебуває в руках нашої організації. Екіпаж разом із спостерігачем загинув, і ми уповноважуємо Вас сповістити про це родичів, підкріплюючи, таким чином, версію катастрофи літака, що дасть змогу зберегти таємницю, в якій Ви, безумовно, зацікавлені не менше нашого. Місце перебування літака з двома атомними боєголовками з можливістю їх подальшого повернення буде повідомлене Вам в обмін на золоті зливки не менше 999 проби на загальну суму сто мільйонів фунтів стерлінґів. Інструкції щодо доставки золота додаємо. Нашим пошукам та подальшому вивезенню золота ви не станете перешкоджати, і ця умова має бути підтверджена особистим зобов’язанням Президента Сполучених Штатів, наданим на ім’я нашої організації та її членів.
У разі невиконання умов упродовж семи днів, починаючи з п’ятої години вечора за Грінвічем 3-го червня 1959 року, тобто не пізніше п’ятої години вечора за Грінвічем 10-го червня 1959 року, ми вважаємо за потрібне попередити про наслідки, до яких це призведе. Одразу після закінчення терміну ми знешкодимо власність однієї західної держави на вищезгадану суму 100 мільйонів фунтів. Людських жертв не уникнути. Якщо ж упродовж 48 годин після першого попередження бажання виконати наші умови не буде проявлене, ми без запобіжного попередження знищимо велике місто однієї західної держави. Жертви будуть катастрофічними. Більше того, у проміжку часу між цими двома подіями наша організація залишає за собою право звернутися до народів світу, що призведе до широкомасштабної паніки у великих містах. Сподіваємося, це прискорить прийняття Вами правильного рішення.
Цей лист, містере Прем’єр-Міністр, є нашим єдиним і остаточним повідомленням. Чекатимемо на Вашу відповідь щогодини нуль-нуль хвилин на частоті шістнадцять мегагерц.
Підписано
С.П.Е.К.Т.Р.
(СПЕціальний Комітет з Тероризму та Розвідки)
Джеймс Бонд ще раз перечитав листа й акуратно поклав його на стіл перед собою. Взяв другий аркуш — детальний план доставки золота. «Північно-західний схил гори Етна на Сицилії... навіґаційний пристрій ДЕККА... впродовж чверті повного місяця... між дванадцятьма та годиною ночі за Грінвічем... окремі контейнери вагою чверть тонни, обгорнуті товстим (не менше фута) шаром поролону... не менше трьох парашутів на контейнер... тип і план польоту маєте повідомити на частоті 16 мегагерц не пізніше ніж за 24 години до початку операції... Будь-які організовані контрзаходи будемо вважати припиненням контракту, і це призведе до підриву ядерного пристрою номер 1 чи номер 2, якщо наші вимоги не будуть виконані...» Той самий підпис. Обидва аркуші мали внизу приписку: «Копія — Президенту США, рекомендованим листом, відправлено одночасно».
Бонд обережно поклав фотокопію поверх інших, витягнув з кишені портсигар із воронованого металу, в якому тепер залишалося тільки дев’ять сигарет, узяв одну, прикурив, затягнувся і задумливо випустив у стелю довгий стовбур диму.
М. розвернувся в кріслі обличчям до Бонда.
— Що скажете?
Бонд звернув увагу на те, що очі М., які три тижні тому були ясними і випромінювали енергію, зараз почервоніли й набули стомленого вигляду. Нічого дивного!
— Якщо цей літак з усіма боєголовками на борту насправді зник, то я схильний вважати, що вони не блефують. Тоді все по-справжньому.
— Воєнний кабінет такої ж думки, — зауважив М. — Я теж. — Він помовчав, потім додав: — Так, літак справді зник разом з бомбами. І номери їхні вказані правильно.
60
Літак, який вигадав І. Флемінг. Назва складена — існувала французька авіабудівельна компанія Ateliers d’Aviation Francois Villiers, яка в 1920-1930 роках випускала морські винищувачі. Щодо «Віндікатора» («Месник»), то був такий американський палубний пікірувальний бомбардувальник — Vought SB2U Vindicator, який виготовляли з 1936 до 1945 року. Загалом побудовано 170 машин.