— Опорні рами не замалі для них? Вам достатньо місця для роботи?
— Так, так, — Котце стримувався, щоб не плескати в долоні. — Жодних проблем, усе просто чудово. Детонатори знімемо дуже швидко, а замінити їх на годинниковий механізм — простіше простого. Маслов уже почав підбирати різьбу, а я займаюся ходовими гвинтами — з ними простіше працювати.
— А ті детонатори, про які ви питали, вони в робочому стані? Де водолази їх знайшли?
— Вони лежали в ящику під капітанським кріслом. Я перевірив — вони не постраждали і спрацюють, коли на те настане час. Звісно, ми триматимемо їх окремо в надійному місці. Гумові чохли — високоякісні, саме для нашого випадку. Я перевірив — вода всередину не потрапила.
— Ризик радіації?
— Тепер — жодного, усе в свинцевих ящиках, — Котце знизав плечима. — Хіба, може, я трохи підхопив, хоч і працював у захисному костюмі. Стежитиму за ознаками, й у разі чого — знаю, що робити.
— Котце, ви — смілива людина. Я б не наблизився до тих штукенцій навіть на гарматний постріл. До того ж сексуальне життя мені не байдуже. Тож ви усім задоволені? Проблем поки що нема? На літаку нічого не залишили?
Котце опанував себе. Його ледь не розривало від хвилювання, точніше, від полегшення, що технічні проблеми, з якими вони зіткнулися, — в межах їхньої компетенції. Раптом він відчув спустошеність та втому. Напруга, що росла в ньому протягом тижнів, ураз щезла. Тижні планування та переживань, що їхніх знань виявиться недостатньо. А якщо ті кляті англійці винайшли хитромудрий запобіжник, про який їм невідомо? Але коли час настав, коли вони, знявши захисну оболонку, взялися працювати хірургічними інструментами, всі питання відпали. Його наповнило відчуття тріумфу та подяки. Усе склалось, як і передбачали — залишилися технічні аспекти. Тому Котце буденно відповів:
— Ні, жодних проблем. У нас є усе необхідне. Піду закінчу роботу.
Ларго провів поглядом худу постать. Які ж ці вчені диваки, їх не цікавить нічого, крім своєї науки. Котце й думати не хотів про наслідки, на які наражається. Для нього ця пара відкручених гайок означала закінчення роботи. Потім вантаж перетвориться на нікчемний баласт. Краще його позбутись. Але не зараз. Раптом доведеться підірвати бомби. Нервовий чолов’яга, який легко може забитися в істериці. Ларго таких терпіти не міг. Такі тільки підривають командний дух. І приносять невдачу. Треба знайти йому якусь справу в машинному відділенні — це його займе, а головне, — він не буде на видноті.
Ларго піднявся на мостик. Капітан сидів за штурвалом — легким напівколом з алюмінію.
— Гаразд, — мовив Ларго, — висуваємося.
Капітан простягнув руку до пульта керування, натиснув одну з кнопок та віддав команду:
— Запустити обидва двигуни!
Корабель відгукнувся низьким рокотом. На панелі керування замиготіли лампочки — обидва двигуни запрацювали на холостому ходу. Капітан посунув електромагнітний перемикач на позначку «малий вперед», і корабель рушив з місця. Трохи згодом капітан посунув перемикач до відмітки «повний вперед» — корабель здригнувся і присів на корму. Капітан дивився на показник обертів, тримаючи руку на важелі поруч. На швидкості двадцять вузлів тахометр зупинився на цифрі «5000». Капітан посунув на дюйм важіль, що вивільняв величезні сталеві лопатки під корпусом. Число обертів не збільшилось, а стрілка спідометра поповзла далі, поки не зупинилася на цифрі сорок вузлів. Тепер яхта наполовину летіла — наполовину глісувала по спокійній воді; її корпус здійнявся на добрих чотири фути над поверхнею за допомогою широких, трохи нахилених підводних крил, і тільки корма з двома величезними гребними гвинтами сиділа у воді. П’янке відчуття, і Ларго охопив нервовий дрож.
Моторну яхту «Диско Воланте» на підводних крилах побудували для Ларго на гроші СПЕКТРа італійські конструктори з верфі Мессіни «Леопольдо Родригес»[77] — єдиної у світі компанії, яка успішно адаптувала систему Шертеля-Заксенберґа[78] для комерційного використання. В корпусі зі сплаву алюмінію і магнію, з двома чотиритактними дизельними двигунами від «Даймлер-Бенц» із подвійними турбонагнітачами від «Браун-Бовері»[79]«Диско Воланте» була спроможна рухати свої сто тонн дедвейту зі швидкістю п’ятдесят вузлів, а запас ходу на такій швидкості становив чотири сотні миль. Її спорудження обійшлось у двісті тисяч фунтів, проте вона була єдиним судном у світі з такими показниками швидкості, вантажності та місткості, а головне, з осадкою, що сповна відповідала вимогам плавання у неглибоких багамських водах.
77
Реальна суднобудівельна компанія, заснована 1887 року. Спеціалізувалася на будівництві розкішних яхт. 2012 р. її поглинула Intermarine SpA.
78
Готтард Заксенберґ (1891-1961) — німецький повітряний ас, який під час Першої світової війни командував першою морською ескадрилью. Разом з бароном Хансом фон Шертелем є піонером будування високошвидкісних катерів на підводних крилах.
79
Brown, Boveri & Compagnie (BBC) — швейцарська електроінженерна компанія, заснована 1891 року. В 1988 р. вона разом з ASEA утворила відому нині ABB Group (ASEA Brown Boveri).