— Головний висновок — ніколи не снідати в готелі. А зараз — чому б не завітати на «Диско»? — Бонд піднявся з-за столу. — Нам треба перевірити, за яким скарбом ганяються ті люди — за вигаданим піратським чи за реальними ста мільйонами фунтів. Тоді зможемо обміркувати наступний крок. — Джеймс махнув рукою в бік купи валіз, складених у кутку кімнати. — Я попрошу звільнити для нас пару кімнат на останньому поверсі комісаріату. Комісар мені здався людиною надійною, не відмовить. Та й узагалі, колоніальна поліція тут тямуща. Встановимо там радіо, а ввечері вийдемо на контакт. Сьогодні у нас вечірка в місцевому казино. Подивимося, може, побачимо знайомі обличчя. Але спершу треба перевірити, чи яхта чиста. Ти лічильник Гейгера привіз?
— Аякже! Просто ляля, — Лейтер подлубався у валізах, вибрав одну й відкрив. Повернувся, тримаючи в руках те, що дуже нагадувало фотоапарат «Роллейфлекс»[92]у шкіряному футлярі. — Давай, допоможи. — Лейтер зняв з руки годинник і начепив інший прилад, на вигляд годинник. Потім повісив «камеру» через ліве плече. — Тепер просунь ці дроти через рукав усередину піджака. Так. А зараз просунь контакти на дротах через дірочки в кишені піджака і встроми в роз’єми футляра. Зробив? Усе під’єднано. — Лейтер відступив на крок і продемонстрував: — Привабливий чоловік з камерою і наручним годинником. — Він розстебнув футляр. — Бачиш, чудова оптика і все інше. Навіть затвор є, якщо знадобиться зробити фото. Але в задній частині так званого фотоапарата є металевий клапан, контур і батарейка. Тепер подивися на годинник. Справжній годинник, — він підніс годинник ближче до очей Бонда. — Єдина відмінність, що, крім годинникового механізму, секундна стрілка працює як вимірювач рівня радіації. Дротами під’єднаний до акумулятора. Зараз перевіримо. Добре, що ти все ще носиш дідівський годинник з фосфоресцентними цифрами. Я похожу кімнатою, щоб обнулити лічильник. Це — наша відправна точка. Усі предмети так чи інакше випромінюють радіацію. Час од часу я поглядатиму на годинник — такий собі нервовий типаж, який чекає на зустріч. Ось там, біля ванної кімнати, де багато металевих предметів, стрілка почне відхилятися, реєструючи трохи радіації. Оскільки більше ніщо в кімнаті не «фонитиме», це означає, що я усунув шум й обнулив лічильник. Зрозуміло? А зараз я підійду до тебе так, щоб моя камера була за кілька дюймів від твоєї руки. Ось, дивися. Приклади руку до лічильника. Бачиш? Стрілка аж стріпнулася. Коли відхиляєш руку, стрілка заспокоюється. А все через фосфоресцентні цифри. Пригадуєш, як недавно якийсь виробник прибрав із ринку партію годинників, коли люди з комітету з ядерної енергії підняли бучу, бо вирішили, що годинники для пілотів із великими фосфоресцентними цифрами випромінюють забагато радіації, що може позначитися на здоров’ї.
— Звісно, ця штукенція — особлива, — Лейтер поплескав по футляру. — Переважна більшість лічильників Гейгера видають потріскування, і, коли шукаєш уран — а для таких апаратів ринок величезний, — треба вдягати навушники. У нашому випадку чутливість не важлива. Якщо опинимося достатньо близько від бомб, стрілка просто вистрибне з циферблата. То що, наймемо пірогу і завітаємо на твій лайнер?
МЕНЕ ЗВАТИ ЕМІЛІО ЛАРГО
Пірога Лейтера насправді виявилася катером готелю — елеґантним швидкісним човном, оснащеним двигуном «крайслер» — з тарифом двадцять доларів за годину. Вони вийшли з гавані в західному напрямку, обминули Сілвер-Кей, Лонг-Кей та острів Балморал і пройшли довкола мису Делапорт. Потім іще п’ять миль уздовж повтиканого гламурними віллами узбережжя, де вартість землі, за словами керманича, коштувала чотириста фунтів за фут, довкола мису Старого Форту — і вдалині завиднілася біла з блакитним красуня-яхта, що стояла у глибокій воді за рифом на двох якорях.
92
Rolleiflex — торговельна марка компанії Rollei, під якою випускали професійну фототехніку.