Така інформація суперечила балаканині Ларго про якісь поздовжні баки та необхідність дотримуватися розподілу баласту. Звісно, може, він хоче тримати у таємниці пошукове обладнання, але це зайвий доказ того, що на борту дещо приховують, а показова відкритість Ларго — лише для відводу очей. Тобто, може містер Ларго і шукач скарбів, але людина слизька, якій довіряти не можна. Бонд прийняв остаточне рішення — треба оглянути корпус яхти. Може, згадка Лейтера про «Ольтерру» нікуди не приведе, але хтозна?
Джеймс виклав обережну версію припущення комісару і розповів про місце стоянки «Диско Воланте» сьогоднішньої ночі. Крім того сказав, що він потребує абсолютно надійного помічника, який би асистував йому в підводній розвідці, а також відповідне спорядження.
Харлінг увічливо поцікавився, який у тому сенс, адже, хоча він і не спеціаліст з юридичних питань, такий огляд може означати вторгнення в приватне життя благонадійних громадян, які, до того ж, щедро смітять грошима. Ларго — фіґура популярна, і будь-який скандал, особливо за участю поліції, викличе несхвальний розголос у колонії.
— Цілком розумію вашу позицію, комісаре, але доведеться ризикнути, — твердо сказав Бонд. — Гадаю, що повноважень, які надав мені Держсекретар, достатньо. Якщо бажаєте, — Джеймс дав залп із гармат важкого калібру, — я отримаю у нього додаткове роз’яснення, або, якщо вважаєте за необхідне, можемо розбудити прем’єр-міністра.
Комісар похитав головою і посміхнувся.
— Навіщо стріляти з гармати по горобцях, командере? Звісно, я надам вам усе потрібне, моя справа — попередити про можливі наслідки. Впевнений, що у губернатора такі самі застереження. У нас тут невеличке товариство, і ми не звикли до радикальних наказів з Вайтхола. Однак якщо треба — то треба. У нас є все необхідне. В рятівному загоні берегової поліції — двадцять осіб. Це немало. Ви не уявляєте, як часто наші човни зазнають лиха на фарватері, саме там, де кидають якір круїзні кораблі. Доводиться рятувати. Я надам вам констебля Сантоса. Чудовий хлопець, уродженець Ельютери[98], де виграв усі можливі призи з плавання. Він принесе необхідне знаряддя. А тепер давайте детальніше...
У готелі Бонд прийняв душ, проковтнув подвійний бурбон і завалився у ліжко. Відчував страшенну втому — довгий переліт, спека та розуміння того, що він клеїть дурня перед комісаром, Лейтером і перед самим собою, не кажучи вже про небезпеку нічної вилазки, яка цілком може виявитися марною. Щоби зняти напруження, треба побути на самоті й поспати. Він заснув моментально, немов вимкнули світло, і йому приснилася Доміно, яку переслідувала акула зі сліпучо-білими зубами; потім акула раптом перетворилася на Ларго — той простягнув до нього свої величезні ручища, вони все наближалися й наближались, і ось-ось схопить за плече... але, як у кінці раунду, пролунав ґонґ... який усе бив та бив.
Бонд помацав рукою і зняв слухавку. Лейтер. Йому кортіло спробувати той мартіні з оливкою завбільшки як кулак. І взагалі, вже дев’ята вечора. Чим там Джеймс до дідька займається? Не може ширінку застебнути?
«Ананасовий» салон був оздоблений панелями з бамбука, дбайливо покритими лаком від термітів. Ковані підсвічники у формі ананасів на столах та стінах з недопалками товстих червоних свічок усередині робили приміщення затишним, ще трохи світла давали підсвічені акваріуми, вмуровані у стіни, та скляні люстри під стелею у формі рожевих морських зірок. Вінілові банкетки кольору слонової кістки, бармен та два офіціанти — в яскраво-червоних сатинових сорочках та чорних штанях, як у виконавців «каліпсо».
Бонд підсів до Лейтера за кутовий столик — обидва вдягнені у білі смокінги та вечірні штани. Джеймс додав костюмові шику, як і личить справжньому покупцеві нерухомості, й одягнув широкий винно-червоний камербанд. Лейтер розсміявся:
— Я ледь не начепив на шию золоту велосипедну цепуру, але вчасно схаменувся, пригадавши, що граю роль лише звичайного правника. Гадаю, ти мав би взяти на це завдання дівчину, а я поки постояв би осторонь, укладаючи шлюбні контракти та призначаючи аліменти. Офіціант!
Лейтер замовив два сухих мартіні й серйозно прорік:
— Дивися, що зараз буде...
Принесли мартіні. Лейтер узяв бокал і наказав офіціантові покликати бармена. Коли той з ображеним виглядом наблизився, Лейтер сказав:
98
Рівнинний острів, що належить до Багамських островів; його довжина 146 км, ширина — 2 км.