Шість годин по тому, кришталево прозорим ранком Бонд із Лейтером стояли на Віндзорському аеродромі, чекаючи, поки команда обслуговування викотить із ангара за допомогою джипа маленький гідролітак «Грумман»[119]. Вони влізли у кабіну, і Лейтер запустив двигун, як раптом на поле виїхав мотоцикліст в уніформі.
— Злітаймо, швидше! — крикнув Бонд. — Зараз нас закидають паперовою роботою.
Лейтер відпустив гальма, і літак бадьоро покотився в напрямку злітно-посадкової смуги «північ-південь». Сердито зацвірінькало радіо. Лейтер уважно оглянув небо — чисто. Він плавно потягнув на себе важіль керування, літачок загарчав, набираючи швидкість по бетонній доріжці, підскочив і злетів над низькою огорожею з чагарнику. Радіо розривалося; Лейтер витягнув руку і вимкнув його.
Бонд розклав на колінах адміралтейську карту. Вони повернули на північ, вирішивши розпочати з групи островів Ґранд Багами, а заразом оглянути район імовірної цілі № 1. Лейтер тримав висоту тисячу футів — унизу виднілося розстелене намисто архіпелагу Беррі — брунасті мілини, оторочені смарагдовою з бірюзою піною.
— Що я казав! — прокричав Бонд. — Видно усе до глибини п’ятдесяти футів. «Віндікатор» давно би побачили з борта будь-якого пасажирського літака. Я позначив на карті місця подалі від пожвавлених трас. Вони мали посадити його в безлюдному місці. Якщо припустити — а це лише припущення — що коли вночі на третє «Диско» пішла на південний схід, зробивши відвертальний маневр, то розумніше за все вибрати північний і західний напрямки. Яхти не було вісім годин. Дві з них вона стояла на якорі, поки витягували бомби — залишається шість на перехід туди-назад на швидкості тридцять вузлів. Віднімаємо годину, щоб заплутати сліди, зостається п’ять. Я позначив зону між Ґранд Багамою і далі на південь до островів Біміні. Це цілком лягає у нашу схему.
— Із комісаром устиг побалакати?
— Так. Обіцяв відрядити двох тямущих хлопців з біноклями — пильнувати за «Диско». Якщо яхта рипнеться з якірної стоянки напроти «Пальміри», то відстежувати її відрядить один з чартерних літаків «Багама Ервейз». Він не на жарт переполохався, а я розказав йому дуже й дуже небагато. Відразу ж намилився з рапортом до губернатора, але я сказав, що це не на часі. Не те, щоб він злякався, однак забажав розділити відповідальність з начальством. Довелося сказати, що це розпорядження прем’єр-міністра. Обіцяв зачекати з рапортом до нашого повернення.
— За твоїми розрахунками, коли підійде «Манта»?
— Думаю, увечері, — в голосі Лейтера відчувалася напруга. — Напевне, учора я трохи перебрав, якщо викликав підводний човен. Боже, Джеймсе, може, ми перегнули палицю? Зранку ця ідея більше не виглядає блискучою. А, гори воно все вогнем! Он, попереду Ґранд Багама. Хочеш, щоб я політав над ракетною базою? Це, звісно, заборонена для польотів зона, так що нам зараз натрусять. Послухаємо, як вони заверещать за хвилину-другу... — Лейтер потягнувся й увімкнув радіо.
Вони летіли вздовж чудового узбережжя, що розляглося на п’ятдесят миль на схід у напрямку якогось невеличкого містечка з присадкуватих алюмінієвих будівель, між яких, немов хмарочоси, височіли червоні, білі та срібні конструкції.
— Ось вона, — сказав Лейтер. — Бачиш жовті зонди по кутах бази? Це — щоби попередити літаки та рибалок. Значить, сьогодні — навчальні стрільби. Краще облетіти над морем і тримати курс на південь. Якщо це справжні стрільби, вони гатитимуть у напрямку острова Возне-сіння, а той — за п’ять тисяч миль далі на схід. Ближче до берега Африки. Не хочу, щоб нам влетів у дупу який-небудь «атлас»[120]. Подивися на ту штукенцію зліва, що стирчить, як олівець, біля біло-червоної пускової башти! Це або «атлас», або «титан»[121] — міжконтинентальна ракета. Може, «поларіс»[122]. Дві інші пускові башти — для «матадора»[123] чи «снарка»[124], може, навіть для вашого «сандерберда»[125]. Та штуковина, схожа на гаубицю, — камера стеження, а дві антени у формі блюдця — екран радара. Чорт забирай, один розвертається в наш бік! Зараз такого прочухана отримаємо! Далі — посадкова платформа для ракет багаторазового використання. Щось я не бачу центрального пункту телеметрії і наведення, але його, звісно, запроторили під землю — на випадок, якщо щось піде не так. Якийсь генерал зараз сидить і віддає накази що потрібно зробити з тим нахабним літаком, який змішав їм усі карти.
119
Grumman G-21 Goose — літак, який випускала фірма Grumman 1938 до 1945 року. Всього побудовано 345 літаків.
120
Convair SM-65 Atlas — перша міжконтинентальна балістична ракета, яку прийняли на озброєння. Становила основну частину ядерного арсеналу ВПС США в 1959-1964 рр.
121
Сімейство американських балістичних ракет і ракет-носіїв. Використовували з 1959 року, всього було запущено 368 ракет.
122
UGM-27 Polaris — двоступенева твердопаливна балістична ракета, призначена для розміщення на атомних підводних човнах. Перший запуск відбувся 7 січня 1960 р. з мису Канаверал у Флориді.
123
MGM-1 Matador — перша американська тактична дозвукова крилата ракета наземного базування, спроможна нести ядерний заряд. Була на озброєнні США з 1951 до 1962 року.
124
Northrop SM-62 Snark — американська стратегічна міжконтинентальна крилата ракета, «безпілотний бомбардувальник». Була на озброєнні ВПС США з 1958 до 1961 року.
125
English Electric Thunderbird — британський зенітний комплекс, що був на озброєнні з 1957 до 1977 року.