У розмову втрутився капітан Педерсен:
— Якщо відкинути домисли і повернутися до деталей операції, то як, на вашу думку, вони доставлять бомбу з борту до цілі? Ви праві — до берега ближче не підійти, інакше неприємностей з морською охороною бази не уникнути. Наскільки мені відомо, у них є сторожовий катер, щоб відганяти рибалок та відпочивальників під час навчальних стрільб.
Саме для цього на «Диско» і призначений підводний відсік, — упевнено відповів Бонд. — Можливо, у них є якийсь підводний візок та електрична торпеда, щоб його тягнути. Вони завантажать бомбу на візок, який супроводжуватиме команда аквалангістів, доставлять на місце і спокійно повернуться назад.
— Логічно, командере... — задумливо протягнув капітан. — То як учинимо?
Бонд подивився капітану в очі.
— Застукати цих покидьків зможемо лише в один-єдиний момент. Рипнемося раніше — яхта кинеться навтікача. Достатньо відійти на кілька сотень ярдів, щоби скинути бомби на величезну глибину, звідки підняти їх буде проблематично. Наш єдиний шанс упіймати їх разом із бомбою — з першою, звісно, — це момент, коли команда залишить судно і попрямує до місця закладки. Їхніх підводників зможуть нейтралізувати лише наші підводники. За другу бомбу, якщо вона на борту, можемо не хвилюватися. Завжди встигнемо потопити судно разом з нею.
Педерсен подивився на порожню тарілку, акуратно поклав ніж на виделку, поправив десертну ложку, побовтав горнятком з рештками кави, кубики льоду дзенькнули на дні. Він залпом допив каву і поглянув на Лейтера, потім на Бонда.
— Маєте слушність, командере, — задумливо мовив капітан. — На борту в нас достатньо аквалангів, а серед екіпажу — десятеро найкращих плавців атомної флотилії. Але зі зброї лише ножі. Я викличу добровольців. — Помовчавши, запитав: — Ось тільки хто їх очолить?
— Я, — відгукнувся Джеймс. — Адже завжди захоплювався підводним спортом. Також знаю, яких риб треба стерегтися, а на яких не звертати уваги. Я сам проінструктую ваших людей.
— Не думайте, що вам удасться спекатися мене, щоб я тут шинку по-вірджинськи наминав, — втрутився у розмову Лейтер. — Натягну ласту на свій гак, — він підняв блискучий протез, — а ті мізерні пів милі пропливу із заплющеними очима — з ногою чи без. Ти здивуєшся, як люди починають імпровізувати, коли залишаються без кінцівок. Медики називають це компенсаторними функціями організму, якщо ти не в курсі.
Капітан щиро усміхнувсь і підвівся.
— Гаразд, залишу вас з’ясовувати стосунки, а мені треба поговорити з екіпажем. Потім попрацюємо з картами, а також перевіримо спорядження. Боюся, хлопці, спати ви сьогодні не зможете. Надішлю вам тонізуючі піґулки, — і, махнувши рукою на прощання, вийшов з їдальні.
— Чортів шахраюга! — напустився Лейтер на Бонда.
— Сам попливеш, а старого друга — набік? Які ж ви, лаймі, облудні! Правильно кажуть — Підступний Альбіон[136]!
Джеймс зареготав.
— Звідки мені знати, що з тобою робили в реабілітації? Ніколи б не подумав, що ти ставишся до життя настільки серйозно. Може, тебе навчили пестити дівчат своїм різницьким гаком?
— Навіть не сумнівайся! — похмуро відгукнувся Лейтер. — Варто узяти дівчину під ручку — і вона готова на все... Годі, давай ближче до справи. Як вишукуватимемо плавців? Чи можемо начепити ножі на держаки і зробити з них списи? Як під водою у напівтемряві відрізнити своїх від чужих? Нам треба все продумати. Педерсен — кльовий хлопець, не хотілось би втратити когось із його людей через безглузду помилку.
Із гучномовця пролунав голос капітана.
— Увага, народ, говорить ваш капітан. Є ймовірність, що під час операції ми зіткнемося з небезпечною ситуацією. Вважаю своїм обов’язком попередити вас. Морський департамент вибрав наш корабель для відпрацьовування дій, наближених до бойових. Те, що ви зараз почуєте, цілком таємна інформація, вона не підлягає розголошенню до особливого розпорядження. Ситуація така...
Бонда, який задрімав на койці вахтового офіцера, розбудив сигнал тривоги. Металевий голос із гучномовця сповістив: «Термінове занурення, термінове занурення!» — І майже відразу койка нахилилася, віддалене гудіння двигунів змінило тональність. Бонд усміхнувся, зліз із койки та пішов до командного пункту. Фелікс Лейтер був уже на місці. Капітан відірвався від штурманських карт і мовив з напруженим обличчям:
— Здається, джентльмени, ви не помилились. Яхту ми знайшли — вона за п’ять миль попереду на два пункти по правому борту[137], робить тридцять вузлів. Жоден інший корабель тут такої швидкості не досягне. Йде без навіґаційних вогнів. Бажаєте глянути у перископ? Яхта піднімає чималий кільватерний струмінь, він світиться. Місяць іще не вийшов, але можна помітити світлу пляму, коли очі звикнуть до темряви.
136
Назва Англії, популярна у Франції за часів Великої французької революції і Наполеона. Згодом цей образ набув загальноєвропейської популярності, зокрема в Росії часів Кримської та Російсько-турецької війн.
137
Система умовного орієнтування на кораблі, що дає змогу встановити порівняно точне місце перебування зовнішнього об’єкта без допомоги компаса. Кожен бік корабля умовно ділять на 16 пунктів, кожен з яких дорівнює 11,25 градуса.