— Виглядала вона дуже гарно, – розповідав він увечері. — Тільки, братику, я поставив її саме там, де стояла Добра Пані. Але потім я злякався, що станеться, якщо Добра Пані знову прийде і знайде своє місце зайнятим, та ще й своїм власним зображенням? Що вона тоді подумає? Тож я поставив статую на землю поряд. І що? І знову погано. Зрештою, якби Добра Пані прийшла, вона б стояла вище за себе. Невже таке взагалі можливо? У мене розболілася голова. Зрештою, я поставив статую на вівтар разом з іншими, пішов до магазину, повернувся з білою хусткою, поклав її на лавку та притиснув її камінцями, щоб вітер не здув. Завтра я зроблю це краще, але ти мусиш позичити мені степлер. Ці речі треба робити правильно або не робити зовсім. Нехай Добра Пані знає, що ми з нетерпінням чекаємо на неї.
У неділю Хеньо з'явився перед костьолом приблизно за годину до першої меси. Він стояв там і базікав невідомо про що. На службі він сів у першому ряду та чекав. Ромек проігнорував явлення в проповіді та парафіяльних оголошеннях, тому Хеньо підійшов до нього в ризниці.
— Отець, ви дозволили собі забути те, що обіцяли мені. В Олаві сталося диво. Це дуже важливо. Я знаю, що у вас багато справ; я б ніколи не наважився вставити щось подібне у вашу проповідь, але ви просто не можете про це мовчати. Заздалегідь дякую. Нехай Господь благословить вас.
Наступної неділі він знову сів у першому ряду і протягом усієї служби дивився на Ромека своїми немигаючими блакитними очима. Ромек якимось чином витримав це, проігнорував питання про ділянки, тому Хеньо з'явився в ризниці та сказав приблизно те саме, що й раніше. Як пан може собі уявити, третьої неділі ми мали повторення розваги. Хенєк сидів у першому ряду, дивлячись тим обманутим, непохитним поглядом. Ромекові молитви переплуталися, він співав фальшиво та загубився у своїй проповіді, а коли пішов роздавати причастя, побачивши Хеньо з висунутим до підборіддя язиком, він спіткнувся об вівтарника. Розмови в ризниці уникнути він аж ніяк не міг. Пан розуміє, що мій брат не робив нічого незвичайного. Він сидів у першому ряду, дивився, причащався, викладав свою справу, і нічого більше. На четверту неділю, після другого об'явлення, він досяг своєї мети. Ромек виповз перед вівтарем, виснажений, як грішник перед початком надзвичайно важкої покути. Знаєте, як один із тих типів із Середньовіччя, які стояли на колінах на руїнах, на попелі, перед церквою. "Не думайте, що чудеса траплялися лише в давнину. Бог постійно присутній і не дозволяє себе забути, — пробурмотів Ромек, щоб випадково не сказати зайвого. — Він постійно з'являється серед нас. Навіть тут, навіть на присадибних ділянках в Олаві.
І це було все. Якщо він очікував, що його проблема буде цим вирішена, то був розчарований, бо Хеньо чекав під ризницею.
— Дуже дякую, отче, — сказав він. — Я більше не турбуватиму вас. Я просто хочу, щоб ви прийшли до мене до сарайчику на ділянці та послухали. Нам там дуже потрібен священик. І я просто мушу сказати вам, що табернакль[15] в церкві розташована неправильно, бо міститься збоку. А він має бути посередині. Хто ж то таке бачив, ставити Господа Ісуса в кут? Непорочна Діва сказала мені про це і попросила передати ці слова всім священикам. Я передаю це далі.
Він тицьнув Ромеку щільно записаний аркушик і пішов геть.
Пан, мабуть, задається питанням, чи я це вигадую. Звідки мені знати, які були очі Хеня, коли його охопив екстаз під будкою, чи що зробив Ромек, адже я ходжу до церкви лише на весілля та похорони. До речі, важко сказати, яка з цих подій сумніша. Пам’ятайте, я перукар. Вухо міста. Більш чесний сповідник. Люди довіряють мені. Мені не потрібно нічого робити, я просто є. Я з тих людей, які викликають довіру. Я стрижу волосся, а вони говорять про те, що сталося на роботі, про колег і начальство, про дітей, про те, що вони робили у відпустці, про розкрадання, хабарі, коханок. Вгадайте, про що вони найбільше люблять говорити. Про гроші! Хто їх має, хто не має, хто дав, хто взяв. Я міг би посадити кількох із цих ідіотів до в'язниці, тих, кого ви бачите на першій шпальті нашої "Повітової Газети". У мене також є докази сотні розлучень. Ну і що? Я ніколи ними не скористаюся. Досить того, що моє життя зруйноване. Принаймні, я можу вам все про це розповісти. Речі, які я чув. Речі, які я пережив сам. Наприклад, у понеділок після проповіді Ромек прийшов стригтися. Він завжди стриг волосся з проділом, до середини вуха. Волосся у нього було тонким і ламким. Я втирав йому до голови лляне насіння, щоб зміцнити. І Ромек зізнався, нібито по секрету, що дуже хвилюється за Хеня. Він думав, що мені слід відвести його до психіатра. Він пообіцяв молитися за мою родину, щоб ми подолали божевілля мого брата і жили мирно. Правильно? Що пан питає? Чи не міг би пан повторити?
15
Табернакль (від лат.