Після молитов за чотками вони промовили "Ангел Господень". Веремії встали, але Хеньо продовжував молитися на колінах, обличчям до сараю. Раптом він напружився. Він випрямив руки і повністю заціпенів, ніби перетворювався на скульптуру. Я міг би поклястися, що він ось-ось злетить. Брат почав тремтіти, його зуби скреготіли. Якийсь чоловік намагався допомогти, але Польдек зупинив його. Він найкраще знав силу, яку Хеньо мав у своїх лапах, коли надавало небо.
— Матір Божа спускається до нас на хмарці. Вона наближається, і я бачу її все більш виразно, – казав Хеньо. — На ній світло-сині шати з голови до ніг, а підперезана темним шарфом. На руках в неї Дитя Ісус. Дитя тримає Євангеліє. Матір Божа тримає чотки та скіпетр. Святий Максиміліан Кольбе та кардинал Стефан Вишинський з нею. І ангели там є.
Веремії оточили мого брата. Ніхто не смів навіть торкнутися його. Найбільш жваві намагалися вилізти на дерева та дах сараю. Пан Болек покинув свою місце та підсунув Хенєкові під ніс чорний, плаский, однокасетний магнітофон. Хенєк здригнувся, ніби це земля здригнулася під ним. Він глибоко вдихнув і знову почав говорити, і, гадаю, потрібно розповісти вам про його мову. Вдома він говорив досить просто. Можливо, іноді він пришвидшував темп і пропускав голосні, як дитина, але лише тоді, коли його щось справді цікавило. На ділянках його голос змінився. Тобто, я не маю жодних сумнівів, що він належав моєму братові, але… я не зовсім знаю, як вам це описати. Він говорив повільніше та точніше. Він використовував слова, якими раніше не користувався. Люди були вражені, до речі, такий простий хлопець, а говорив так гарно. Я набагато пізніше зрозумів, що відбувалося з його промовами під час передавання откровень. Послухайте мене, або себе. Ми прочищаємо горло, робимо паузи, говоримо швидше чи повільніше, голосніше чи тихіше, гнів чи радість лунають у цій балаканині, але голос Хенєка був іншим; його голос був чистим, без жодної випадкової нотки.
Що він казав, спитає пан? Проше пана, послання Хенєка є довшими за Біблію. Чесно кажучи, я не знав, що Переможна Пані з Олави була такою балакучою святою. Все було записано. Болек спочатку копіював ці послання на ксероксі, а потім друкував газетку. Я дам вам, якщо хочете. У будь-якому разі, Добра Пані любила змінювати теми. Спочатку вона похвалила мого брата за те, що він добре виконував накази, а потім одразу почала лити грязюку на тих, хто на Заході. На її думку, вони жили в розкоші, так вона казала. Потім йшлося про чотки та численні благодаті, які вони приносять, про шістьох типів, які планували другий, більш ефективний напад на Святого Отця[26]. Я дізнався, що кінець світу близько, завдяки нашим жахливим гріхам. Ісус готував новий потоп, і лише зміна способу життя могла врятувати людство, принаймні, наше воєводство. Найгіршими були пияцтво та аборти. Саме ці гріхи ранили святі серця. Я подумав, що якщо так, то в суботу ввечері на небесах у них має статися постійний серцевий напад. Тим часом послання зосереджувалося на місті Піла, польській відповіді на Содом і Гоморру. Вже скоро Піла буде перетворена на багно, сказав Хенєк, перейшов до благословень,втратив владу в ногах і впав на траву. Я хотів сам його підняти. Чеся заборонила. Уявлення не маю, чому я її послухав. Вона була трохи схожа на поліцейського на переході. З такою не посперечаєшся.
Хеньо лежав на траві, ніби і справді впав з неба. Він спирався на руки і знову падав. Це траплялося кілька разів. Зрештою, йому вдалося якось зібратися. Здавалося, він не зовсім розумів, де він знаходиться і що робить. Люди оточили його, цілуючи йому руки. Хеньо попросив води. Випростався, зробив знак хреста в повітрі.
— Пальці неслухняних священиків згорять у вогні, — сказав він. — Багато хто загине під час землетрусів, осквернена вода затопить землю, поглинаючи села та міста, але якщо хтось палко молитиметься, його можна врятувати. Мені доручено велику, благородну місію. Переможна Пані Олавська обрала це місце, щоб зійти до нас. В домівках її не хотіли. Не хотіли, щоб вона була в наших костьолах! Тож вона прийшла до сараю на ділянках. Ось чому тут має бути побудовано велике святилище. З костьолом! З каплицею! З монастирем! З друкарнею та будинком для паломників! Так мені було оголошено, і власне так станеться. Ми збудуємо великий храм. Прямо тут, на ділянках!
26
Мається на увазі замах, який скоїв турецький терорист Мехмет Алі Агджа 13 травня 1981 року.