Паломники готувалися до від'їзду, окрім Хеня. Він заявив, що залишиться в Римі, поки папа не прочитає текст об'явлень. Він докучав Болекові, вимагаючи інформації, а той рвав на собі волосся – він хотів повернутися автобусом; бронювання в будинку паломника закінчувалося. Тоді Хеньо сказав, що гроші не проблема, і орендував два номери в готелі Il Passetto, неподалік Ватикану. Ніч у такому номері коштувала приблизно вдвічі більше пенсії Хеня, якщо ще не більше. Пізніше я запитав його, чи не проти він витратити стільки грошей, і звідки він взагалі оте бабло.
— Якщо справа благородна, гроші завжди знайдуться, – відповів Хеньо, і він по суті мав рацію. Я дбав про те, щоб у Данусі був гарний одяг, хлопці їздили на відпочинок та були чистими, але решту грошей я витрачав на алкоголь, дівчат, бритви та костюми. Це не зовсім благородні справи, і, мабуть, саме тому я більшу частину свого життя був на мілині. Гроші просто текли рікою. Для цього вони й потрібні, щоб вилітати з гаманця. Хеньо думав так само. Тільки зараз, розмовляючи з паном, я це зрозумів. Але в нас було щось спільне: чоловіче, невимушене ставлення до грошей.
До речі, цікаво, як італійці з Il Passetto відреагували на Хенєка в його бордовій вовняній жилетці, в плетених черевиках, з величезним хрестом і з чотками на зап'ясті. А ще навколо нього бігав напівбожевільний Больо. Наскільки я розумію, Хенєк по черзі молився, пив еспресо та блукав кондитерськими, поки Больо бив головою об стіни Ватикану, намагаючись дізнатися щось про прочитане Святим Отцем. Зрештою він повернувся, сказавши, що зустрів Дзівіша[31], з яким він, звичайно ж, був близьким приятелем, і тепер знає все. Святий Отець прочитав усі одкровення, був ними захоплений і наказав попередити Хенєка про майбутні переслідування. Потім Хенєк оголосив, що має подібну інформацію, тільки з кращого джерела.
— Тієї ночі Святий Отець прийшов до мене уві сні, – сказав він панові Больо. — Я чув, що він часто так робить. У нього так багато справ, що він не може впоратися з усіма ними протягом дня. Він сказав, що явірно виконую накази Матері Божої, і пообіцяв скоро приїхати до Олави. Ознаки чіткі. Нам потрібно поспішити з будівництвом. Шкода, що ми так довго затрималися тут. Я мав би бути там, на ділянках. Оскільки Святий Отець прийшов сюди, то міг би також заглянути і на Спортивну, чи не так?
+++
Пан, мабуть, не здивується, почувши, що перша спроба побудувати святилище закінчилася невдачею. Втрутився Вальдек, і це сталося в ту приємну хвилину перепочинку, коли напад вереміїв на Олаву трохи вщух, тобто щонайменше через рік після першого явлення, і точно перед турніром міст та шаленого будівництва сортирів на ділянках. Люди прибували по тисячі, по три тисячі своїх побожних макітр, забиваючи поїзди та автобуси, блокуючи дорогу до Стшеліна. Хеньо стояв на ділянках по десять, дванадцять годин, незважаючи на погоду, благословляючи натовпи, промовляючи один набір молитов за іншим, зцілюючи всіх, хто силою проникав всередину, і навіть не встигав з'їсти бутерброд від Данусі. По правді кажучи, він скаржився, що ледве знаходив хвилинку, щоб відвідати туалет за сараєм. Він би радше почекав, поки лопне його сечовий міхур, ніж стрибнув би за дерево. Таким, власне, він і був.
Іоанн Павло II з візитом не квапився, можливо тому, що пан Больо, замість того, щоб тиснути на цьому питанні, зосередився на власних справах. Окрім самвидаву, що фіксував об'явлення, він підганяв вереміям картинки святих, фотографії Хеніо, які він друкував оптом у фотографа на Млинській вулиці,відразу ж біля казарм, та хрести, схожі на той, що носив Хеньо. В жаркі дні він додавав до пропозиції воду у пляшках. Хтось одразу запитав, чи має вода чудодійні властивості. Здивований Больо дав ухильну відповідь, але продажі все одно зросли. Хеня це не дуже хвилювало, і я сумніваюся, що Больо справедливо ділився своїми доходами. Мій брат чекав дзвінка з Риму, нового сну з Святим Отцем, поки нарешті не вирішив діяти. Під натиском Переможної Пані, він оголосив, що очікування майже закінчилося, і що він починає будівництво святилища з нуля, поруч з будкою з садовим інвентарем.
Як виглядає ділянка, пан сам бачить. Приблизно половина сотки, можливо, трохи більше. Вмістити базиліку туди дуже важко. Хенєк вирішив, що для початку достатньо буде каплиці. Викорчували аґрус, яблуні та груші, Польдек зібрав групу здорованів, і за день вони викопали яму під фундамент. Хенєк нібито мав бетон, сталь на армування, він замовив шлакоблоки, черепицю та план, складений якимось божевільним архітектором з Бжега. Чи це було правдою? Ми ніколи не дізнаємося, бо тієї ж ночі Вальдек відправив бригаду на садові ділянки, засипав яму, і мрія про каплицю лопнула. Хенєк був спустошений, бо ці ідіоти від Вальдека зламали таблички з назвами місцевостей, встановлені біля будки з інвентарем, і зірвали хрест з даху.
31
Станіслав Дзівіш (нар. 1939) — польський кардинал, архієпископ-емерит Кракова, який понад 39 років був особистим секретарем папи Івана Павла II. Один із головних свідків життя понтифіка та популяризаторів його спадщини, активний учасник церковного життя Польщі, відомий своєю підтримкою України та закликами зупинити війну.